Інвестування

Досягнення попередніх років створили першооснову для переходу до економічного зростання у 2000 р. Так, відбулося зростання ВВП на 6%, підвищилися обсяги промислового виробництва на 12,9%, сільського господарства — на 9,2%. У 2000 р. відбулися позитивні зрушення в бюджетній сфері, активізувалася інвес¬тиційна, у т.ч. кредитна політика, підвищився експортний потенціал економіки, значно зменшено держаний борг.

метою прискорення економічних реформ та створення умов для відновлен¬ня економічного зростання України 18 серпня 1999 року Президентом України був підписаний Указ "Про основні напрями інвестиційної політики на 1999— 2001 роки".

Згідно з цим Указом, стратегічними цілями інвестиційної політики є:

• створення привабливого інвестиційного клімату і стимулювання притоку капітальних вкладень у виробництво;

• інвестиційне забезпечення структурної перебудови економіки;

• мобілізація всіх джерел інвестиційних ресурсів та їх ефективне використання;

• стимулювання процесів розвитку виробничої сфери;

• забезпечення зростання валового внутрішнього продукту і створення умов для нарощування внутрішніх інвестиційних ресурсів.

Реалізація основних напрямів інвестиційної політики на 1999—2001 роки потребує консолідації ресурсів усіх джерел фінансування.Якщо ж проаналізувати офіційну статистику, то з'ясується, що обсяг інвес¬тицій в основний капітал за останні роки скоротився більше ніж у п'ять разів, або на 21% щорічно. Так, якщо у 1990 році в перерахунку на одного громадянина України за порівняльними цінами інвестувалоеяд основні фонди 1072,3 грн, то у 2000 році ця цифра була менше 250 грн. А загальний обсяг інвестицій в основний капітал склав тільки 26,7% рівня 90-х років. Однак позитивно можна сприймати те, що порівняно з 1999 роком у 2000 ро¬ці інвестиції в основний капітал збільшилися на 11,2%. Обсяги капітальних вкла¬день зросли у більшості регіонів України. Найбільша інвестиційна активність зафіксована у Севастополі (рівень капіталовкладень перевищує показники 1999 ро¬ку на 61,3%), в Івано-Франківській області (на 53.7%), Одеській (на 40,6%) І Харківській (на 40%). Погіршилися показники освоєння коштів у Тернопільсь¬кій області (71,3% рівня 1999 р.оку), Рівненській (76,1%) і в Криму (88,9%).

У рейтингу 100 найкращих компаній України ТОР-100 23% припадає на металургійні підприємства. Деякі галузі просто внаслідок великого зносу обладнання змушені були обновити виробничі потужності. Частка висо-котехнологічного машинобудування скоротилася майже у п'ять разів.Те, шо загальний обсяг інвестицій зріс порівняно з 1999 роком на 11,2%, ще не означає, шо структура інвестицій покращується.

Основними елементами валового продукту підприємств є оборотний каптал, амор¬тизаційні відрахування і прибуток. У сучасних умовах українські підприємства вико¬ристовують як джерела інвестицій тільки два останніх. Але зараз і вони скорочують¬ся. Часто підприємствам не вистачає оборотного капіталу навіть на те, щоб вийти на показник беззбитковості. Одна з причин такого стану — високий рівень податків.

У світовій практиці амортизаційні відрахування є основним джерелом фінансу¬вання інвестицій. За рахунок амортизаційних відрахувань фінансується більше 60% інвестицій в основний капітал. Приблизно на такому ж рівні цей показник був у 80-х роках в Україні і Радянському Союзі. До останнього часу амортизація в Укра¬їні перестала виконувати свою головну роль — відтворення основних виробничих фондів, як у вартісному виразі, так і в натуральному. Амортизаційні відрахування з недавнього часу використовуються для підтримки фінансового стану підприємств.

Держава періодично вводила понижуючі коефіцієнти для того, щоб зібрати більше коштів до бюджету. За статистичними даними, знос основних фондів підприємств України оці¬нюється сумою 252,1 млрд грн, а загальний обсяг амортизаційних відрахувань на рік складає всього лише 22,4 млрд грн. Чистий прибуток підприємств у 2000 році був трохи більшим 2,3 млрд грн. Неважко підрахувати, шо потрібні десятиліття на просте відтворення основних фондів.

Якщо знос основних фондів окремих підприємств в Україні досягнув майже 80%, то це вже показник фактичного знищення виробничого потенціалу окремих галузей. Саме тому середня рентабельність у промисловості за останні десять років знизилась з 30,3% до 8,9%. Існує закономірність у тому, що найнижчий рівень рентабельності відповідає найнижчому рівню інвестицій в основний капі¬тал. Найнижчий рівень рентабельності в промисловості був у 1997 році — 5,7%.