Зовнішнє та внутрішнє середовище фірми

5.Природно-екологічна складова:

•Природно-кліматичні умови;

•Територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів;

•Стан екологічного середовища та його вплив на виробництво.

6.Тенденції ресурсного забезпечення:

•Структура і наявність національних ресурсів;

•Імпорт, експорт;

•Рівень дефіцитності ресурсів, що споживаються окремими фірмами;

•Доступність ресурсів (ціни та витрати на перевезення).

7.Демографічні тенденції:

•Кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах та їх доходах);

•Наявна та потенційна кількість робочої сили;

•Кваліфікаційні характеристики робочої сили (якість робочої сили).

8.Соціально-культурна складова.

•Сприяння чи недовіра до приватного сектору;

•Економічний націоналізм, ставлення до іноземців;

•Профспілкова активність.

9.Міжнародне середовище.

•Структура господарства країни;

•Інфляція та ставки банківського проценту;

•Обмінний курс валюти відносно країни-партнера.

Усі названі чинники, що визначають стан зовнішнього середовища також знаходяться у тісному звязку, що ще раз підкреслює необхідність системного підходу до зовнішнього середовища, що дасть змогу відслідковувати не лише зміни в окремих складових, а і їхній взаємний перехресний вплив.Треба зважати і на те, що взаємодія окремих фірм з оточенням має певну специфіку: окремі компоненти середовища по різному впливають на окремі фірми. Ступінь впливу залежить, як правило, від розмірів і галузевої належності фірми, територіального розміщення та якості управління. Тому фірма повинна зясувати для себе, які саме із зовнішніх факторів найсуттєвіше впливають на їхню діяльність, і ретельно їх дослідити.

3. Проміжне середовище можна представити у вигляді галузі до якої належить фірма. Щоб дістати чіткіше уявлення про галузь необхідно проаналізувати її місце і роль в економіці взагалі, скласти прогнози щодо перспектив її подальшого існування та розвитку.