Альтернативи стратегії зростання підприємницької діяльності

У процесі стратегічного планування загальні та головні цілі фірми встановлюються вищим керівництвом і узгоджуються з усіма підрозділами. Планові служби пропонують кожному виробництву варіанти початкових показників валового та чистого прибутку на довгостроковий період. Після їх розгляду підрозділи висувають свої пропозиції. В уточнених планах передбачаються загальні цілі фірми, її місце на реґіональному ринку, організаційна структура управління, кадрова політика, вибір нової продукції, загальна політика збуту, фінансові результати, обсяг інвестицій та інше.

Крім загальної схеми, в практиці стратегічного планування на американських фірмах можна виділити наступні особливості, які необхідно враховувати і на українських підприємствах.

1.Плани переважно містять тільки одну стратегію майбутніх дій. Програми, що передбачають можливі варіанти рішень на випадок зміни початкової стратегії, переважно не включаються в план.

2.У планах оцінюються всі сильні та слабкі сторони фірми при аналізі сприятливих можливостей або небезпечних подій у навколишньому середовищі.

3.Плани включають дані прогнозів та пропозицій, які в деталях переважно не розробляються.

4.У більшості планів оцінка ризику також не проводиться, але при розгляді різноманітних можливих варіантів дій ризик враховується.

5.Всі плани будуються на основі очікуваних цілей, які відображають найважливіші показники фінансової діяльності фірми.

6.У довгострокових планах відображаються дані про необхідні інвестиції, очікувані доходи та видатки.

7.У планах дається оцінка диверсифікації, що відбувається у разі можливого злиття та поглинання фірми.Таким чином, в довгостроковому плані відображається головним чином загальна стратегія фірми. Зараз як єдина стратегія розвитку фірми може бути запропонована модель – 7С, яка характеризує механізм взаємодії таких важливих соціально-економічних факторів, як структура, система, співробітники, стиль, спільні цінності та сукупність здібностей. Всі ці фактори тісно взаємоповязані між собою і здійснюють комплексний вплив на конкретні планово-управлінські результати діяльності фірми.

3. Стадії і різновиди стратегій циклу зростання

Стратегія зростання є важливою і привабливою для будь-якої підприємницької структури. Її можна і треба розглядати як певну сукупність окремих стадій і адекватних їм різновидів стратегій за¬гального циклу зростання, а саме:

1)початкову;

2)проникнення;

3)прискореного зростання;

4) перехідну.

• Початкова стадія і стратегія циклу зростання. Початкова стадія характеризується певними особливостями. Основні з них такі:

1) виявляють і ліквідують вузькі місця у процесах і структурі реалізації конкретних проектів (інноваційних, інвестиційних, виробничих, сервісних), що не передбачені планом і програмами; 2) обсяг прода¬жу товару повільно зростає, проте прибутку фірма практично не отримує. Метою цього різновиду стратегії є поступове зростання ділової активності для того, щоб забезпечити фірмі (підприємству, організації) досягнення оптимальної ефективності господарської діяльності. При цьому необхідне достатньо виважене ставлення до виявлення і ліквідації «вузьких місць» (не узгоджених за спроможніс¬тю ланок виробництва, всієї системи господарювання). Реалізація цього різновиду стратегії вимагає значних витрат ресурсів за мінімальних (часто — відсутніх) доходів. Тому потрібне уважне став¬лення до розв'язання фінансових проблем.