Вплив валютного курсу назовнішню торгівлю постсоціалістичних країн організацій Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС)

Динаміка ВВП і зовнішньої торгівлі

постсоціалістичних країн ОЧЕС

у 1998–2000 рр.

Порівняємо річні темпи зміни ВВП і обсягів зовнішньої торгівлі товарами і послугами із змінами темпів інфляції та курсу валют (табл. 1). Оскільки у всіх постсоціалістичних країнах ОЧЕС грошові реформи були завершені лише в 1996 р. (після введення в Україні гривні), за початок відліку візьмемо 1997 р.Як бачимо з табл. 1, у всіх дев’яти постсоціалістичних країнах ОЧЕС у 1999 р. існувала фактична девальвація. Зростання курсу твердих валют випереджувало зростання цін (М1999  М1998). Це було зумовлено, в першу чергу, припиненням надання зовнішніх позик для підтримки штучно підвищеного у попередній період курсу національних валют, а також впливом фінансових криз 1997 р. у Південно-Східній Азії і 1998 р. у Росії, що мали глобальні наслідки. Значне зменшення імпорту після знецінення національних валют створило умови для розвитку виробництва у країнах ОЧЕС, значного зростання обсягів їх експорту і поліпшення торгового балансу.

Таблиця 1

Динаміка ВВП і зовнішньої торгівлі товарами та послугами

в постсоціалістичних країнах ОЧЕС в 1998–2000 рр.

1Без урахування зовнішньої торгівлі послугами.

Розраховано за джерелом [8].

У 2000 р. вперше від початку ринкової трансформації у всіх без винятку дев’яти постсоціалістичних країнах ОЧЕС було зафіксовано економічне зростання, причому в Албанії, Азербайджані, Вірменії, Болгарії, Росії та Україні річні темпи зростання ВВП більш ніж у два рази перевищили середньосвітовий показник [8].

Слід зазначити, що подібне використання девальваційного ресурсу застосовується лише для подолання глибокого спаду виробництва, має короткочасний характер і не може бути інструментом тривалого економічного зростання. Після усунення допущених раніше деформацій у грошово-кредитній політиці оптимальним для всього народногосподарського комплексу країни буде перехід до політики гнучкого валютного курсу із використанням суто ринкових методів його регулювання.

Процеси експорту та імпорту тісно взаємопов’язані, і створення особливих пільгових умов для експортерів може перешкоджати зростанню імпорту. Проте для стійкого економічного розвитку країнам ОЧЕС необхідно значно збільшити імпорт сучасних технологій і виробничого устаткування. Це можливо за умови плавної ревальвації національних грошових одиниць, що відповідає темпу зростання реального ВВП. Така ревальвація сприяє також зниженню номінальної вартості обслуговування зовнішнього боргу (в національній валюті), підвищенню інвестиційного рейтингу країни і збільшенню ринкової капіталізації економіки.

Очевидно, протилежні інтереси експортерів та імпортерів можуть бути дотримані лише за умови однакової швидкості зміни як загального рівня цін у країні, так і курсу національної валюти, тобто при значенні рівноваги М = 1.

Як показано в табл. 1, уже в 2000 р. у всіх постсоціалістичних країнах ОЧЕС, крім Росії та України, відхилення від значення рівноваги М не перевищували 8%.

Слід очікувати, що ліберальна валютна політика, яку проводять у Росії та Україні, приведе до активізації ринкових механізмів зрівнювання темпів зміни курсів обміну та цін. Нині цьому перешкоджають нерозвинені банківські системи (поза банками у галузі виробництва і торгівлі знаходиться в обігу майже половина грошової маси), низький рівень монетаризації (не більш ніж 20% ВВП) і надзвичайно високий ступінь доларизації економіки, що із серпня 1998 р. перевищила 40% [9: 26].