Вплив валютного курсу назовнішню торгівлю постсоціалістичних країн організацій Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС)

TCβ – αintTCξ – αextTCβ – tTCξ – pTCβ ³ 0(3).

Після перетворення формули (3) отримаємо:

β – αint ξ – αext β – tξ – pβ ³ 0.(4).

Підставляючи у формулу (4) значення ξ із виразу (2), отримаємо:

β – αint Мβ – αext β – tMβ – pβ ³ 0

або

1 – αint M – αext – tM – p ³ 0.

Таким чином, граничне значення коефіцієнта М, при якому ще забезпечується необхідний прибуток, становить:

М = (1 – р – αext) / (αint + t) (5).

Частку прибутку визначають таким чином:

p = 1 – αext – M (αint + t) (6).

Диференціюючи вираз (6), отримаємо:

dp/dM = – (αint + t) (7).

Мультиплікатор (7) показує, що збільшення М на один пункт зменшує прибуток від експорту на (αint + t) пунктів, що є особливо несприятливим для експортерів сировини і продукції, що потребує працемісткої переробки та, відповідно, високого ресурсного коефіцієнта αint. На економічну ефективність експорту немонетарний фактор αint має не менший вплив, аніж М, і в довготерміновій перспективі для забезпечення конкурентоспроможності на світових ринках товаровиробникам необхідно зменшувати матеріало-, енерго- і трудомісткість експортної продукції.

На рис. 1 показано залежність коефіцієнта М від ресурсного коефіцієнта α, побудовану при незмінному значенні норми прибутку р = 0,3 і частки витрат t = 0,2 для трьох варіантів співвідношень між α, αint і αext. Як бачимо з рис. 1, відставання зростання курсу іноземної валюти від зростання внутрішніх цін найнесприятливіше для експортерів продукції національного виробництва без імпортної складової (нижня крива). За реекспорту (α = αext) таке відставання менше впливає на рентабельність. Описана рівнянням (5) гіпербола в цьому випадку перетворюється на пряму М = (1 – р – αext / t), завжди розміщену вище від кривих, що описують інші варіанти. Проміжна крива відображає вплив відставання зростання курсу іноземної валюти від зростання внутрішніх цін на рентабельність експорту при однакових частках зовнішніх і внутрішніх витрат (αint = αext = 0,5α) за ціною товару Т. Вказане співвідношення характерне для таких індустріальних країн ОЧЕС, як Україна, в експорті яких міститься велика частка вартості імпортних енергоносіїв та дорогих високотехнологічних комплектуючих виробів.

Зазначимо, що усі криві беруть початок з однієї точки на осі М з координатами а = 0; М = (1 – р) / t.З рис. 1 бачимо, що для збереження рівня рентабельності при збільшенні М частку виробничих витрат у ціні експортного товару потрібно зменшити непропорційно значною мірою, що за короткий термін не може здійснити більшість експортерів, оскільки це потребує технологічного оновлення виробництва.

Рисунок 1

Вплив співвідношення темпів зміни рівня цін