Вплив валютного курсу назовнішню торгівлю постсоціалістичних країн організацій Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС)

У подальшому аналізі як доповненні до основних положень неокласичної теорії зовнішньої торгівлі Е. Хекшера – Б. Оліна з урахуванням уточнень альтернативної концепції С. Ліндера – М. Кемпа – П. Кругмена [1; 72–78, 122–132] слід припустити, що:

•рівень світових цін протягом періоду, що розглядають, залишається сталим;

•відносна факторомісткість експортованого товару протягом періоду, що розглядають, не змінюється;

•на внутрішньому ринку експортований товар є надлишковим, а імпортований – дефіцитним;

•транспортні, торгові, митні та інші витрати однакові при експорті та імпорті;

•тривалість циклу виробництва експортованого товару порівнюють із тривалістю періоду, що розглядають;

•оплату всіх витрат здійснюють одночасно в момент завершення циклу «виробництво – продаж».Складемо рівняння ціни одиниці експортованого товару (у безрозмірних відносних величинах):

1 = αint + αext + t + p (1),

де αint – це частка ціни, що включає оплату сировини, матеріалів, енергії, робочої сили, відрахування на амортизацію та інші виробничі витрати всередині країни; αext – це частка ціни, що містить усі витрати під час руху товару в одному напрямку; р – частка прибутку.

Очевидно, що частка всіх виробничих витрат (ресурсний коефіцієнт) складає:

α = αint + αext.

Припустимо, що Т одиниць товару продано на зовнішньому ринку за світовою ціною С дол./ од. На час оплати витрат внутрішні ціни змінились в ξ разів, а курс долара щодо національної валюти – у β разів.

Величину ξ визначають як:

ξ = (1 + i /100),

де і – інфляція за період, що розглядають (у %). Віддають перевагу використанню як показника інфляції абсолютного дефлятора ВВП (absolute GDP deflator) порівняно з використанням індексу споживчих цін (consumer price index) [5: 145–146].

Величину β обчислюють як співвідношення офіційного обмінного курсу національної валюти ErY (exchange rate) на кінець періоду, що розглядають, до обмінного курсу ErY-1 на кінець попереднього періоду тривалістю Y (рік, квартал тощо).

Позначимо через М коефіцієнт випереджувального зростання внутрішніх цін, що враховує різні темпи інфляції і зміну курсу іноземної валюти в країні:

М = ξ / β (2).

Запишемо умову рентабельності експорту для варіанта повернення в країну всієї іноземної валюти від проданого товару із подальшим конвертуванням у національну валюту за офіційним курсом. Зазначимо, що для повторювальних виробничих циклів, на відміну від разового випуску експортного товару, насправді різні терміни оплати витрат принципово нічого не змінюють. Для експортерів середньозважені витрати (у цінах базового року) протягом періоду, що розглядають, у підсумку є однаковими як для випущеної продукції, так і для оплати за сировину, матеріали, енергію та інші постійні витрати для нового виробничого циклу.

Очевидно, що експорт буде рентабельний за виконання нерівності: