Монетарна політика в країнах з перехідною економікою: Чехії, Угорщині та Польщі

3. Наслідки макроекономічної політики

Монетарна політика впливає прямо на діяльність та безпосередньо на інфляцію через вплив на процентну ставку і таким чином на попит товарів домашніми господарствами та фірмами. Проте монетарна політика може також впливати на поведінку через вплив на вартість активів, що, у свою чергу, впливатимуть на поведінку домашніх господарств і фірм. Останні досягнення фінансового ринку можуть зробити ці впливи монетарної політики важливішими, але в той же час простішими для передбачення. Зокрема розмір фінансових ринків зріс відносно реальної діяльності і стає дедалі важливішим щодо інших фінансових активів. Табл. 4 показує короткотермінові процентні ставки для трьох країн з перехідною економікою – Чехії, Угорщини та Польщі, а також для інших країн європейської території на період 1993–2001 рр. Рис. 2 ілюструє середні річні процентні зміни інфляції для перехідної економіки трьох країн на період 1990– 1998 рр.

Таблиця 4. Короткотермінові процентні ставки

Джерело: OECD. Economic Outlook. – Париж (Франція). – 2000. – Червень.

Рис 2. Середньорічний рівень інфляції, 1990–1998 рр.

Сучасні ринки капіталу в країнах з перехідною економікою ще на примітивному рівні і є менш ефективними, ніж подібні у країнах Європейського Союзу.

Ми можемо порівняти мобілізацію капіталів через кредитно-фінансову систему (тобто активи банку плюс капіталізація ринку акцій плюс капіталізація ринку облігацій) з коефіцієнтом ВНП (валовий національний продукт) для трьох країн з перехідною економікою – Чехії, Угорщини і Польщі – з його середнім значенням у Європейському Союзі. Відповідно до цього співвідношення показник в Євросоюзі становить приблизно 228%, тоді як для Чехії – 162%, для Угорщини – 86% і для Польщі – біля 64%. Рис. 3 ілюструє зовнішній борг як частку ВНП для трьох країн з перехідною економікою.

Завданнями монетарної політики є:

•зробити стабілізацію ймовірною;

•сприяти переорієнтації торгівлі на Заході;

•створити ліберальний режим торгівлі;

•зменшити рівні інфляції до найнижчої межі котирування.

За новою монетарною політикою і макроекономічними програмами очікувалося, що внутрішня інфляція спричинить справжнє підвищення реалістичного (практичного) валютного курсу, оскільки ці країни знаходяться на шляху до вступу в ЄС. Коли зросли обсяги виробництва, то зменшився рівень інфляції, хоча цей рівень був набагато нижчим від західноєвропейського рівня.

Табл. 5 підсумовує величини середнього річного розміру інфляції, річний розмір зростання ВНП на душу населення, а також зовнішній борг як частку ВНП для КПЕ – Чехії, Угорщини і Польщі.

Таблиця 5. Середній річний розмір інфляції, річний розмір зростання ВНП

на душу населення і зовнішній борг як частка ВНП (в %)

Джерело: U.N., Human Development Report 2000.

Рис. 3. Зовнішній борг як частка ВНП для країн з перехідною економікою.