Монетарна політика в країнах з перехідною економікою: Чехії, Угорщині та Польщі
Таблиця 3. Витрати на реальне державне споживання у процентному співвідношенні
до попередніх років
Джерело: ОЕСР. Економічний огляд. Париж (Франція). – 2000. – Червень.
У першій половині 1999 р. у трьох КПЕ інфляція впала в цифровому вимірі. У Чехії в січні 1999 р. рівень інфляції за місяць у вимірі індексу цін споживання впав до 6,8%, а в Угорщині і Польщі ці цифри становили відповідно 10,5 і 8,6%. Рис. 1 відображає картину цін споживання в процентному еквіва¬ленті у трьох країнах з перехідною економікою – Чехії, Угорщині і Польщі, а також в країнах Європейського Союзу і загальні показники Організації економічної співпраці і розвитку за період з 1994 до 1999 рр.Три країни з перехідною економікою, а саме: Чехія, Угорщина і Польща проводили макроекономічну політику, спрямовану на зведення у відповідність бажання знизити інфляцію з необхідністю контролювати урядовий дефіцит, погасити великий зовнішній борг, сприяти приватизації, лібералізувати ринок і, нарешті, стабілізувати економіку і таким чином досягнути стійкого зростання. Зорієнто¬ваність політики трьох країн з перехідною економікою на макроекономічні програми і грошові емісії, втілення цієї політики мають багато спільного, яке зводиться до вказаного нижче.
Рис. 1. Споживчі ціни (зміни в процентах порівняно з попередніми роками).
Чехія
Після краху комуністичної системи Соціалістичний центральний банк у Чехословаччині розпався на дві банківські системи. У 1993 р., коли Чехословаччина розділилася на дві незалежні держави – Чехію і Словаччину, кількість діючих банків у кожній з них скоротилась і кожна країна намагалася заснувати свій власний центральний банк на базі колишнього Чехословацького національного банку. Крім цього, Чеський комерційний банк мав невиплачені позики, взяті за соціалістичного режиму державними підприємствами. Чехія проводила монетарну політику, яка базувалася на збереженні номінального обмінного курсу національної валюти (крони). Метою монетарної політики було подолання інфляції та встановлення цін на імпортні товари, стабілізація економіки, а також лібералізація ринку та залучення зарубіжного капіталу в формі прямих інвестицій. Приватизація мала великий вплив на банківський сектор Чехії. У банківському секторі, де уряд залишався головним власником кожного великого банку і на ринку домінували лише кілька великих банків, не існувало конкуренції. Хоч комерційним банкам запропонували збільшити капіталізацію, для уряду було б дуже важко знайти зарубіжних інвесторів, які могли б придбати велику кількість цих акцій. Фіскальну політику використали як політичний інструмент для зменшення рівня інфляції. Таким чином, з роками сальдо перетворилось у дефіцит, а це означало, що монетарній політиці дедалі важче було забезпечувати зниження інфляції.
Угорщина
До початку перехідного періоду в 1987 р. Державний банк Угорщини трансформувався у дві банківські системи. Метою цього кроку була децентралізація економіки та забезпечення стійкого економічного зростання. У нову банківську систему входив Національний банк Угорщини як центральний і п’ять новостворених комерційних банків. Три з останніх домінували в різних секторах економіки: Budapest Bank – у промисловості, Magyar Hitel Bank – в сільському господарстві і Kerezke¬delmi Bank – у малому бізнесі і комунальному господарстві. Приватизація банківського сектора зводилась до продажу банків зарубіжним інвесторам, які здійснювали контроль і могли вкладати у них додаткові кошти. До 1991 р. половину боргів комерційних банків можна було класифікувати як неліквідні (non–performing). Під час перехідного періоду угорські банки не зовсім ефективно обслу¬говували залучені сектори. На відміну від Чехії і Польщі, через проблеми лібералізації угорську економіку спіткала велика інфляція. Зокрема за період 1987–1988 рр. у вимірі індексу споживчих цін інфляція становила приблизно 15% і відповідно 30%. У той же час дефіцит бюджету уряду залишався надто великим, зокрема дефіцит поточного рахунка становив 9% від ВВП. Для покриття дефіциту потрібна були грошово-кредитна експансія і високі процентні ставки, що дало змогу комерційним банкам залучати цінні папери та заощадження держави, але цей захід зумовив швидку інфляцію. У 1995 р. угорський уряд, щоб зменшити інфляцію, прийняв програму стабілізації макроекономіки, що зводилась до різкого зменшення державних витрат і поступового підвищення рівня податків. У результаті даної макроекономічної політики дефіцит бюджету зменшився з 9,6 % від ВВП в 1994 р. до 7,3% – у 1995 р. і 4,6% – у 1996 р.
Польща
Після краху соціалістичної системи банківська система у Польщі нараховувала чотири державні банки, що спеціалізувалися на зарубіжній торгівлі, приватних вкладах та ін. Всі вони з часом перетворились у комерційні банки. Зокрема Національний банк Польщі розпався на дев’ять комерційних банків і додатково було створено ще кілька малих власних та зарубіжних банків. Програми приватизації передбачали продаж майна як своїм власникам, так і зарубіжним стратегічним інвесторам.Макроекономічна програма своєю метою ставила підсилення промислового сектора, і для реалізації цього завдання потрібно було залучити зарубіжних інвесторів. Стабілізація економіки почалася в набагато гірших умовах, ніж в Угорщині і Чехії. У 1989 р. інфляція досягла 55% щомісячно, а дефіцит державного бюджету становив приблизно 8% від ВВП. Спад тривав і в 1991 р., коли дефіцит бюджету збільшився, а високий рівень інфляції призвів до спаду конкурентоздатності польських ринків, продукції та експорту. Поступово пріоритетними напрямками стали не стабілізація, а стимулювання зростання. Дефіцит бюджету зменшився до 6% від ВВП у 1992 р. і 2,8% – у 1993 р. В 90-х рр. у Польщі серед трьох КПЕ був найвищий рівень інфляції, але в той же час тут був найбільший темп зростання валового виробництва. Нещодавно зростання виробництва припинилося через фінансову кризу і зменшення експорту в Росію та Україну. Однак макроекономічна політика дала свої результати: досягнуто економічної стабілізації і лібералізації ринку, що позитивно вплинуло на процеси подолання бар’єрів для вступу в Європейський Союз.