Монетарна політика в країнах з перехідною економікою: Чехії, Угорщині та Польщі
За останніх два десятиліття ряд країн Східної і Центральної Європи доклали чимало зусиль, щоб стабілізувати свою економіку, запроваджуючи ринкові відносини та намагаючись досягнути стійкого зростання. Мета даної статті – дати огляд та аналіз монетарної політики і її впливу на стійке зростання. Зокрема в ній проаналізовано особливості монетарної політики в трьох країнах з перехідною економікою, а саме в Чехії, Угорщині та Польщі, показано її вплив на стійке зростання економіки.
Одним з найважливіших соціально-економічних факторів, що визначають досягнення стійкого зростання, є макроекономічна стабільність. Макроекономічна політика – головний інструмент для досягнення успіху в країнах з перехідною економікою (КПЕ) для того, щоб утримати і підняти на вищий рівень їх економіку. Головною метою макроекономічної політики є стабілізація економіки та конвергенція для вступу в Європейський Союз. Досвід країн, зокрема з перехідною економікою, дає нам справжні уроки щодо впливів макроекономічної і монетарної політики на досягнення цього статусу.
Економіки колишніх соціалістичних держав зіткнулися з проблемою незадовільного заохочення виробництва і неефективного розміщення ресурсів, що стало наслідком попереднього планового ведення народного господарства. Стимулювання виробництва набагато ліпше за умов приватної, а не спільної чи державної власності та не за умов планової контрольованої економіки.
Важлива складова економіки перехідного періоду – її стабілізація і особливо створення ринку капіталу, який на відміну від попереднього державного соціалістичного банку дає змогу створити ліберальну банківську систему. Соціалістична банківська система, до якої входили тільки державні банки, не лише контролювала всі їхні функції, а й надавала всі короткотермінові кредити секторові приватного бізнесу. КПЕ залучають капітал, тому що інвестори передбачають конвергенцію процентного доходу та підвищення обмінного курсу.
У статті зроблено аналіз монетарної політики, її впливу та здійснення цієї політики. Основна увага приділяється досвіду трьох КПЕ, а саме: Чехії, Угорщини і Польщі. Функ¬ціонування економіки в цих країнах, якщо її визначати за рівнем інфляції чи стабілізації і лібералізації ринків або навіть за рівнем економічного зростання, ставить їх в ряд «успішних» країн з перехідною економікою.
2. Передумова макроекономічної політики
Економічні і соціальні умови та напрямки, а також пріоритети усіх трьох країн з перехідною економікою дуже між собою відріз¬няються. Однак існує також багато спільного, зокрема програм стабілізації і лібералізації на основі монетарної політики. Протягом останніх двох десятиліть у зв’язку з утворенням ринків у КПЕ виникало ряд проблем. Зі зменшенням інвестування багатьох галузей, особливо виробничої, багато фірм скоротили випуск продукції. З іншого боку, високий рівень інфляції, нестабільність і роздрібненість ринків у поєднанні з великими боргами загрожували ліквідацією новоутворених комерційних банків.
Головними проблемами макроекономіч¬ної і монетарної політики були внутрішні ціни, валютний курс обміну та високий рівень інфляції. Монетарна політика ставила за мету стабілізувати і лібералізувати ринок.
У табл. 1, 2 і 3 показано структуру головних факторів у трьох країнах з перехідною економікою. Табл. 1 ілюструє реальний ВВП у процентному співвідношенні до попереднього періоду, а табл. 2 – витрати на реальне індивідуальне споживання у процентному співвідношенні до минулого. Табл. 3 відтво¬рює витрати на реальне державне споживання у процентному співвідношенні до минулого періоду.
Таблиця 1. Реальний ВВП у процентному співвідношенні до минулих років
Джерело: ОЕСР (Організація економічної співпраці і розвитку). Економічний огляд. Париж (Франція). – 2000. – Червень.
Таблиця 2. Витрати на реальне індивідуальне споживання у процентному співвідношенні
до попередніх років
Джерело: ОЕСР. Економічний огляд. Париж (Франція). – 2000. – Червень.