Конкурентоздатність України у галузі постачання електроенергії

3. Деверсифікація структури торгівельних партнерів (спробувати знайти власні незаповнені ніші на зовнішньому ринку електроенергії). В цьому контексті зазначу, що Туреччина і країни Південно-Східної Європи готові імпортувати електроенергію з України не зважаючи на частоту, що не відповідає ГОСТу – 50Гц. Проте для цього на українських електростанціях потрібно встановити спеціальні вставки - перетворювачі, що підвищують стабільність частоти. Подібними установками Західна Європа захистила свій ринок електроенергії при об'єднанні в єдину енергосистему зі східно-європейськими країнами. До Україи з пропозиціями про закупівлю електроенергії (ще до об’єднання з російською енергосистемою) зверталися такі західні фірми, як “АВВ” (США) і “Siemens” (Німеччина). Таке співробітництво могло б сприяти збільшенню інвестицій у електроенергетику і забезпечити проведення структурних перетворень у галузі в повному обсязі й у заплановані терміни.

4. Укласти угоди з іноземними постачальниками енергоносіїв про отримання взаємних вигод від здійснення Україною операцій з експорту електроенергії на давальницьких умовах. Про можливість реалізації цієї пропозиції судити поки що важко. Вона потребує більш детального вивчення і пошуку партнерів зацікавлених в її реалізації.

5. Прискорити процес створення власного незамкненого ядерного циклу (налагодження виробництва українського ядерного палива). Згідно з оцінками українське ядерне паливо буде дешевше, ніж російське, а тому в перспективі це дозволить мати більший рівень рентабельності від експорту електроеннергії, не говорячи вже про вигоди внутрішнього споживання відносно дешевої електроенергії АЕС(порівняно з ТЕС і ГЕС).

Підсумовуючи можна сказати, що кардинального збільшення експорту електроенергії з України можливе лише за умови об’єднання з європейською енергосистемою (UPTE/CENTREL), оскільки саме в Європу буде спрямований основний потік експорту електроенергії як для України та і Росії. Це потребує як модернізації української енергосистеми (створення технічних можливостей для експорту та резервних потужностей, стабілізації роботи енергосистеми тощо), так і певної зовнішньоекономічної роботи в умовах жорсткої конкуренції та безперечного дотримання усіх вимог до учасників євроенергосистеми. Ці пропозиції здебільшого вже були розглянутими урядовими організаціями. Події нещодавнього минулого, дають зрозуміти, що пріоритет надався пропозиції згідно з якою приріст експорту стане можливим за рахунок підвищення якості електроенергії шляхом об’єднання з енергосистемою Росії. Останнє твердження зовсім не означає, що заходи по реалізації інших представлених пропозицій не виконуються, але про це в наступному розділі.

6. Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціямиПочну цей розділ з того, що зазначу: роль неурядових організацій у прийнятті рішень в електроенергетичній галузі є нульовою. Про те, яких заходів було вжито на урядовому рівні для реалізації зазначених пропозицій йтиметься нижче.

1. В рамках програм модернізації і технічного переоснащення підприємств електроенергетики України передбачається:

завершення будівництва енергоблоків високого ступеня готовності на Рівненській і Хмельницькій АЕС, Дністровській ГАЕС, Київській ТЕЦ, Добротвірській та Миронівській ТЕС;

підвищення ефективності експлуатації АЕС, модернізація та реконструкція ядерних блоків і підвищення їх безпеки;

реконструкція і модернізація ТЕС шляхом упровадження нових технологій спалювання вугілля;

демонтаж фізично спрацьованого та морально застарілого обладнання;

будівництво нових ліній електропередач, реконструкція і заміна електрообладнання;

розвиток оптиковолоконної телекомунікації тощо.

У рамках цих проектів Україна співпрацює зі Світовим банком, Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР), з компаніями та банками з Німеччини, Швеції, Данії, Франції, США, Канади, Росії та інших країн.

2.Нещодавно, прем'єр-міністр України Анатолій Кінах підтримав ініціативу Електроенергетичної ради СНД (членом якої є Україна) щодо створення паралельної роботи енергосистеми країн Центральної Європи й об'єднаної енергосистеми Співдружності. "Україна за те, щоб спільними зусиллями в скоординованому режимі вибудувати синхронну роботу не тільки усередині СНД, але і зовні (країни Центральної Європи)".