Ринок фармацевтичної продукції України: проблеми і перспективи

Серед експертів побутує і інша точка зору - якби українські виробники на той час поступилися частиною своєї досить високої 60%-ї рентабельності хоча б до нинішнього рівня (45%), зазначені ринки можна було б зберегти.Ще однією перепоною для експорту є необхідність повернення валютної виручки в Україну в офіційно встановлені строки, хоч вони і більші від загальноприйнятих. Відповідно до Указу Президента України “ Про підтримку фармацевтичної галузі” повернення валютних коштів до України за відвантажену фармацевтичну продукцію продовжено до 180 днів. Скоріш за все ринок країн СНД, зайнятий російськими аналогами українських ліків, буде і надалі скорочуватися. Повною мірою зберегти власну нішу на зазначених ринках вдасться лише тим українським препаратам, що не мають аналогів у Росії.

3.6 Взаєморозрахунки. Як вже зазначалося раніше, взаємовідносини суб’єктів на ринку базуються переважно на існуванні відстрочки оплати. У такому обсязі відстрочка не практикується на жодному з ринків України. Подібна система є прийнятною лише в умовах стабільної економічної ситуації, твердого валютного підґрунтя. Інфляційні стрибки можуть і завдають (невтішний приклад кризового періоду 1998-99 рр.) значних збитків кредиторам та дебіторам на ринку фармпрепаратів. Збитки фармацевтичної галузі , пов’язані зі стрибком курсу долара на 40% восени 1998 року оцінюють на суму майже $25 млн.

Основними причинами для дотримання системи відстрочки платежів є наступні:

Для рентабельної роботи дистриб’юторам потрібно заморожувати значні кошти в товарних запасах і розраховуватися з поставниками за попередні “кризові” борги. Власних коштів на це не стає, а банківський сектор до цього часу не достатньо розвинений аби користуватися його послугами;

З іншого боку – кінцеві реалізатори – аптеки - надають перевагу тим оптовим компаніям, котрі можуть запропонувати мови відстрочки оплати через ще гірший фінансовий стан у порівнянні з оптовими ланками. Виключенням є лише приватні аптеки, багато з яких віддають перевагу дешевшій передоплаті (надаючи можливість відстроченої оплати, поставник включає до ціни власні інфляційні ризики).

Досвід кредитування українських оптових фірм виробниками, особливо закордонними, є переважно негативним. В 1999-2000 роках багато учасників ринку відмітили значне покращення фінансової дисципліни.

3.7 Реклама та просування товарів. На фармацевтичному ринку реклама та просування товарів є переважно справою виробника. За свідченнями експертів, за існуючого низького рівня продажу, інвестиції у просування товарів на сьогодні не виправдовують себе. Традиційні методи просування фармацевтичних товарів (безрецептурних ЛЗ – масова, спрямована на кінцевого споживача, а також діяльність медичних представників, кооперація з лідерами медичної спільноти, мерчандайзінг) майже повністю витіснила ціна товару. За наявності аналогів, що мають цінову перевагу, споживачі віддадуть перевагу саме їм. Стосовно імпортних ЛЗ, то названий факт дає підстави думати, що зберегти свою нішу їм допоможе лише відсутність вітчизняних аналогів на ринку. Експерти вважають, що за таких обставин в найближчому майбутньому кількість оптових імпортерів на ринку України різко скоротиться до 5 – 6 великих операторів.

Отже, препарат продає першочергово його ціна; популярні ЛЗ, що розташовані в низькій ціновій ніші, і тому будь-яке просування грає на користь конкурентів. Стратегічна диференціація декотрих фармпідприємств все ж дозволяє їм займати належну нішу на ринку, показовими є приклади “Борщагівського ХФЗ” з педіатричною спеціалізацією або ЗАО “Лекхим-Харьков” як першого на ринку виробника суппозиторіїв (свічок).

Ще однією негативною тенденцією є економічна невиправданість введення нових продуктів на український ринок фармацевтичних препаратів через скорочення реального попиту та ємності ринку. Компаніям-виробникам значно простіше зосередити свої зусилля на економічно вигідних відомих товарах (ЛЗ, що перебувають на третій фазі життєвого циклу товару, і не потребують особливих промоціонних витрат). Відповідно, як зазначалося вище, за останні роки асортимент представлених на вітчизняному ринку препаратів скоротився з 10 тис до 6 тис, лікувальних форм.

4.Пропозиції щодо розв’язання проблем ринку.

Забезпечення достатньої кількості оборотних коштів шляхом активного емітування, залучення іноземних інвестицій;