Ринок фармацевтичної продукції України: проблеми і перспективи

1.Вступ

Метою запропонованої до розгляду роботи є комплексне дослідження стратегічних цілей, ключових проблем, законодавчого забезпечення ефективності реалізації конкурентноздатної регіональної та зовнішньої політики розвитку ринку фармакологічних препаратів, яке допомогло б точніше визначити проблемні питання у розвитку фармацевтичного ринку та запропонувати альтернативні варіанти їх вирішення.

Нагальність подібного дослідження обумовлюється необхідністю підвищення ефективності і конкурентоспроможності вітчизняного виробника і сприяння входження України до світових товарних ринків, створенню валютних ресурсів, необхідних для модернізації і структурної перебудови виробництва та для загального оздоровлення економіки.

2.Постановка проблеми.

У роботі стисло викладені основні результати аналізу конкурентноздатності ринку фармацевтичної продукції України за ретроспективний період 1997 (докризовий)-2000 років та оцінки перспективи його розвитку.

Варто зауважити, що розглядаючи ринок в цілому, я відокремила виробничий сегмент та сегмент збуту продукції фармацевтичної промисловості з міркувань більш детального огляду наявних проблем та способів їх вирішення, комплексного впливу на конкурентоспроможності галузі кожного з них. Відповідно, в першій частині роботи викладені необхідні для аналізу дані щодо ситуації на ринку фармацевтичної продукції загалом, а також проблемні моменти вітчизняного фармацевтичного виробництва та необхідні умови для їх вирішення за наступними пунктами: суб’єкти ринку, асортимент, використовувана сировина, фінанси основних фармпідприємств, нормативна база, експорт вітчизняної фармацевтичної продукції

При розгляді ринку збуту фармацевтичних препаратів я зосередила свою увагу на проблемах, пов’язаних із загальною ємністю ринку та специфікою українського попиту; жорстокою ціновою конкуренцією між вітчизняними фірмами та успішністю обраної стратегій дистрибуції, просування товарів; оновленою нормативною базою; перспективам для імпортних ЛЗ та іноземного інвестування; кваліфікацією персоналу.

Далі я запропонувала деякі міркування з приводу оцінки перспектив розвитку ринку фармацевтичних препаратів та переваги подолання перешкод, що стоять на шляху розвитку конкурентних переваг галузі в цілому ( детальний розгляд проблем різного характеру та умов їх елімінування подано з загальній аналітичній частині).

3. Аналіз проблеми.

За даними Державного комітету статистики, в 1999 році частка медичної та медико-біологічної промисловості (туди входять і фармацевтичні підприємства) в цілому обсязі вітчизняного виробництва склала 0,9%. В порівняних цінах обсяг виробництва в галузі склав 885 млн.грн. Приріст виробництва лікувальних засобів (ЛЗ) зріс відносно 1998 року склав 6,5%.

За даними Коммедбіопрому, в 1999 році вітчизняні виробники запропонували на внутрішньому ринку ЛЗ на загальну суму в майже 600 млн. грн. в поточних оптових цінах, а це на 40% вище показника за аналогічний період 1998 року.

Вага дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів фармацевтичних підприємств значна і продовжує зростати. Якщо в 1996 році рентабельність виробництва ЛЗ складала в середньому 60%, то в 1999 році вона впала до 46,7%. Внаслідок зростання цінової конкуренції на фармацевтичному ринку та “міжусобних” цінових війн вітчизняних виробників рентабельність продовжує знижуватися.

Станом на 2000 рік ринок збуту фармацевтичних препаратів скоротився практично до $200 млн. в оптових цінах. Тенденція до скорочення ринку намітилася після осінньої кризи 1998 року. Якщо в 1997 році реалізація ліків (у оптових цінах) склала близько $600 млн, в 1998 році - лише $225 млн.

Основне обмеження обсягу українського ринку - низька платоспроможність населення, яке в 1999 році спромоглося витратити на ЛЗ лише 2 млрд. грн.(при світовій тенденції зростання оборотів фармацевтичних компаній на 10% щорічно).