Наукові методи аналізу розміщення прод. сил

• статистичні методи, зокрема такі, як: групування статистич¬них показників, розрахунки середніх величин, розрахунки відпо¬відних показників на 100 або на 1000 чол., розрахунки динаміч¬них рядів у натуральних числах та в процентах і визначення на їх основі темпів зростання, приросту тощо;

• вивчення і визначення територіально-виробничих комплек¬сів регіонів за допомогою методу енерговиробничих циклів, який розкриває ланцюговий зв'язок підприємств від видобутку сиро¬вини до виробництва готової продукції, включаючи і обслугову¬ючі цю групу підприємства та наукові установи;

• балансовий метод, що широко використовується при аналізі розвитку і розміщення продуктивних сил.Особливо слід підкреслити значення балансового методу. На його основі визначають обсяги виробництва по галузях, рівень розвитку окремих галузей, співвідношення між ними, зміни в їх розміщенні. На основі балансових розрахунків у розрізі економіч¬них районів по масових видах продукції, яка є предметом міжра¬йонного вантажообігу, визначається необхідність розвитку того чи іншого виду транспорту, а також удосконалення мережі шля¬хів сполучення. Для уточнення економічно доцільних масштабів розвитку виробництва в регіонах потрібна розробка балансів ра¬йонних ресурсів, оцінка можливостей районів по трудових, палив¬но-енергетичних, земельних, водних ресурсах. Територіальні баланси розробляються і по продукції, яка випускається і спожи¬вається на даній території усіма підприємствами незалежно від їх галузевої приналежності і відомчої підпорядкованості.

Для вирішення питань раціонального розміщення продуктив¬них сил в межах країни та міжрайонного обміну потрібні балан¬сові розрахунки у розрізі економічних районів по паливу, чорних металах, будівельних матеріалах та інших масових видах промис¬лової і сільськогосподарської продукції. На основі балансового методу визначаються пропорції у виробництві та розподілі різ¬номанітних ресурсів. Він є одним з основних методів планування розвитку і розміщення продуктивних сил. Велике значення ма¬ють орієнтовні балансові розрахунки, які широко використовую¬ться при розробці довгострокових галузевих схем розміщення виробництва і генеральних схем розвитку і розміщення продук¬тивних сил країни і регіонів.

На особливу увагу заслуговує використання методу територі¬альних пропорцій у розміщенні виробництва. Пропорції — це пев¬на відповідність частин між собою і цілим, співвідношення між складовими частинами. Для великої за територією держави життєво важливе значення має територіальна структура виробництва, співвідношення галузевих і територіальних пропорцій у процесі комплексного розвитку і розміщення народного господарства. Метод територіальних пропорцій застосовується у виробничій і в невиробничій сфері народного господарства як для забезпечення ефективності використання сприятливих умов і факторів розвит¬ку регіонів, так і для оцінки їх участі у розподілі і споживанні створених матеріальних благ.

Міжгалузеві і територіальні пропорції в розвиткові і розмі¬щенні продуктивних сил нерозривно пов'язані між собою. Зміни в галузевих пропорціях народного господарства тягнуть за собою відповідні зміни в територіальній структурі.

Визначення науково обгрунтованих пропорцій і темпів розвит¬ку господарства включає ряд важливих питань, які впливають на особливості розміщення продуктивних сил. До них відносять: співвідношення першого і другого підрозділів суспільного вироб¬ництва, співвідношення промисловості, сільського господарства і транспорту, співвідношення між галузями промисловості тощо.

Вивчення територіальних пропорцій і особливостей розмі¬щення виробництва пов'язано перш за все з розмірами території країни та з різноманітністю природних і економічних умов в різ¬них її частинах.

Так, на території України основна частка енергетичних, руд¬них ресурсів і виробничого потенціалу знаходиться в лівобереж¬ній частині, а правобережна і південна частини є менш індустрі¬альне розвинуті. В таких умовах особливе значення має визначення раціональних пропорцій у подальшому промисловому розвитку східних, західних і південних регіонів України. Від цього великою мірою залежить економічна ефективність використання природ¬них і трудових ресурсів та ефективність капітальних вкладень.

Неабияке значення для раціонального розміщення продуктив¬них сил і територіальної організації народного господарства має системний аналіз. Під системним аналізом розуміють сукупність засобів і методів для вивчення складних об'єктів — узагальнених динамічних систем, їх дослідження здійснюється поетапно. На першому етапі після постановки задачі пізнається об'єкт дослі¬дження як територіальна соціально-економічна система, визнача¬ється мета і робиться підбір критеріїв для вивчення об'єкта як сис¬теми. На другому етапі окреслюються межі системи, яка вивча¬ється, визначається її структура — складові частини (підсисте¬ми), багатство елементів і зв'язків між ними. На третьому етапі складається математична модель системи, визначається ступінь її сформованості. Пізнання об'єкта як системи дає змогу найбільш правильно визначити шляхи його розвитку.