Розподіл і перерозподіл доходів
Особисте споживання здійснюється у домашньому господарстві (сім’ї). Величина доходів і обсяг споживання – основний фактор визначення рівня добробуту і рівня бідності населення країни. Про це говорить бюджет сім’ї – баланс її доходів і витрат. Розрізняють певні рівні бідності – бідність країни загалом і бідність окремих її комірок – громадян чи сімей. Країна є бідною, якщо її подушний дохід низький порівняно з іншими країнами. Водночас у такій країні окремі родини можуть привласнювати величезні доходи, нагромаджувати неосяжне особисте майно. Країна є багатою, якщо її подушний національний дохід високий порівняно з іншими країнами. Проте в такій країні значна частина населення може бідувати, ледь зводити кінці з кінцями.
Для оцінки реального стану життєвої спроможності людей у кожній розвинутій країні визначається так звана межа бідності. Бідність не піддається точному визначенню. Однак можна сказати, що людина або окрема сім’я бідує, коли у неї бракує коштів на задоволення елементарних потреб. Отже, бідною вважається сім’я, доходи якої не дозволяють її членам задовольнити свої фундаментальні економічні потреби, що дозволяє виявити коло сімей, що потребують соціальної допомоги.
Наприклад, у США межу бідності офіційно запровадили ще на початку 60-х років. Її використовують для визначення рівня бідності, котрий показує відсоток населення, сімейний дохід якого опускається нижче межі бідності.
В Україні межу бідності визначає вищий законодавчий орган – Верховна Рада. На середину 1998 року межа малозабезпеченості у нашій країні становила 73,7 грн. на місяць, або ж 884,4 грн. на рік.
Критерієм визначення межі бідності служить також структура споживання сім’ї. Закономірності зміни структури споживання сім’ї і добробуту нації дослідив ще в середині 19 століття німецький економіст і статистик Е.Енгель у законі, який було названо його ім’ям. Суть закону Енгеля така: із зростанням доходів сім’ї частка її витрат на продовольчі товари зменшується, на промислові (одяг, житло, комунальні послуги) залишається незмінною, а на соціальні, духовні і культурні запити зростає.
Отже, чим менша пересічна частка витрат сім’ї на харчування, тим вищий економічний розвиток країни і добробут нації. Водночас аналіз структури витрат окремих категорій сімей дає можливість виявити сім’ю, що знаходиться за межею бідності (зокрема, для США такою межею є 30 і більше відсотків витрат на харчування від доходів сім’ї).Середньостатистична частка витрат на харчування дає можливість виявити і бідні країни в цілому (такими є країни, де на продовольчі товари витрачається більше 60% доходів сімей).
Обчислення національного доходу у розрахунку на душу населення є ще більш надійним показником багатства чи бідності нації. Є країни багаті природними ресурсами, але економічно бідні. Ці ресурси використовуються нераціонально, не в інтересах свого народу.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ПО ТЕМІ:
“Розподіл і перерозподіл доходів”:
1.Що таке розподіл і як він здійснюється?
2.Які функції розподілу ви знаєте?
3.Назвіть основні концепції розподілу.
4.Що таке гранична одиниця виробничих факторів?
5.Що таке зумовленість?
6.Розкрийте суть сучасної теорії розподілу.
7.За якими ознаками класифікуються доходи?
8.У чому полягає суть закону спадної дохідності?