Розподіл і перерозподіл доходів

Фактичний розподіл доходів показує крива Лоренца, що будується за реальними доходами (зокрема, графік показує, що 40% найбідніших сімей одержують 12,5% доходів – точка А, а 20% найбагатших – 52-53% доходів – точка В). Площа між лінією абсолютної рівності і кривою Лоренцо (на рисунку за тонована) показує ступінь нерівності у розподілі доходів. Чим більше крива Лоренцо відхиляється від бісектриси (лінії ОС), тим більшу нерівність в доходах вона показує.

Якщо площу затонованого сегмента позначити через Т, то можна одержати таке співвідношення, яке в економічній теорії одержало назву коефіцієнта Джині (по імені італійського економіста К.Джині):

G = T / ОДС,

де G - показник нерівності в доходах.Наближення кривої Лоренца до бісектриси відбиває вирівнювання доходів, проте надмірне вирівнювання матиме негативні наслідки, адже зменшуватиме стимули до виробництва. Водночас надмірна вгнутість “лука Лоренца” (графік кривої нагадує натягнутий лук) вказує на надто виражену нерівність в доходах, що викликає соціальну напругу в суспільстві (критична межа, на думку економістів наступає тоді, коли найбідніші 40% населення починає отримувати лише 12-13% сукупних доходів; саме така ситуація відображена на рисунку).

Держава через оподаткування доходів багатих і соціальну допомогу найбіднішим може регулювати натяг “лука Лоренца”, тобто розподіл доходів. На рисунку крива ОА1В1С відображає новий натяг “лука Лоренца” після сплати податків (площа між первісною кривою Лоренца і новою кривою ОА1В1С показує обсяг податків). Тепер 40% найбіднішого населення одержує 25% сукупних доходів (точка А1), а доходи 20% найбагатших людей зменшились до 35% (точка В1). Певна нерівність в доходах все ж повинна зберігатись, зрівняльний розподіл суперечить принципам ринкової економіки, історичний досвід показав його безперспективність і навіть шкідливість для суспільства. Тому збереження певної нерівності в доходах і є виразом соціальної справедливості.

3. Розподіл і перерозподіл доходів закінчується їх споживанням. При цьому утворюються і використовуються (споживаються і нагромаджуються) кінцеві доходи нації.

На стадії споживання продукт нації використовується на 3 цілі:

1)заміщення вартості спожитого капіталу (заміна зношених засобів праці і постійного поновлення предметів праці);

2)особисте споживання населення;

3)нагромадження для наступного зростання виробництва (використання додаткових виробничих факторів).

Особисте споживання здійснюється через використання індивідуальних доходів населення і соціальної допомоги (у європейських ринкових країнах частка соціальних виплат у споживанні досягає 35-40%, що й утворює кінцеві доходи. Особисте споживання має такі основні джерела:

1)трудові доходи (заробітна плата, премії тощо);

2)доходи від підприємницької діяльності (прибутки, процент);

3)доходи від підсобного господарства;

4)доходи від власності (рента, дивіденди);

5)соціальні доходи (трансферні виплати, виплати по соціальному страхуванню, соціальні фонди споживання, субсидії, дотації і компенсації, допомога по безробіттю тощо).

Крім того, можуть бути і нелегальні доходи.