Обгрунтування управлінських рішень у бізнесі на основі маржинального аналізу
Попит, ед.
Необхідна витрата тканини, м
*******************************
Витрата тканини обмежена 25 000 м, постійні витрати - 500 млн руб. Потрібно скласти план, що забезпечить одержання максимуму прибутку.
Як показують вихідні дані, що обмежують фактором є не попит, а матеріальні ресурси. Незважаючи на те, що
Гл. 19 Обґрунтування управлінських рішень у бізнесі 399
пальто мають більш високий маржинальный доход на одиницю продукції, чим куртки, з матеріалу, що необхідний для виготовлення двох пальто, можна зшити три куртки. Оскільки дефіцитом на фірмі є матеріальні ресурси, більш вигідно робити куртки. Тому їх повинно бути випущене стільки, скільки вимагає попит, а інша тканина буде використана на випуск пальто.
***********************
Помітимо, що варіант, при якому спочатку виготовляють максимально можливу кількість пальто, не буде більш дохідним. Можна зшити 5000 пальто з 15 000 м тканини, а з інших 10 000 м - 5000 курток. Маржинальный доход і прибуток у цьому випадку складуть:
МД=5000 * 70+5000 * 90=350+450=800 млн руб.
Отже, виробництво курток - більш вигідний шлях використання дефіцитного ресурсу, у даному випадку тканини.
Аналогічним образом максимізується величина прибутку і по трудових ресурсах, по устаткуванню, що можуть бути одночасно використані на виробництві декількох виробів. Тільки тут потрібно враховувати маржинальный доход за людино-годину, машино-час і т.д.
Наприклад, на підприємстві для виготовлення однієї і тієї ж продукції можна використовувати дві різні машини. Варто вирішити, на який із двох машин доцільно виконати замовлення в 1200 виробів, якщо їхнє максимальне завантаження не може перевищувати 3000 годин у рік. Обмежуючим фактором у даному випадку є портфель замовлень.
****************
Разом Варіант I
Трудомісткість виробу, ч 35
Обсяг випуску продукції можливий, шт. 1000 600 1600
Ціна виробу, тис. руб. 15 15
Перемінні витрати на один виріб,
тыс. руб. 6 10
Маржинальный доход на 1 машино-час,
тыс.руб. 3 1