Обгрунтування управлінських рішень у бізнесі на основі маржинального аналізу

Перемінні витрати на виріб, тис.руб.

2,0 1,0 0,2

4000 5000 6250 1000

19.4. Порівняльна ефективність різних вццов устаткування

З мал.19.4 видно, що при річному обсязі виробництва до 4000 ед. більш вигідно використовувати верстат з ручним керуванням, при обсязі виробництва від 4000 до 6250 ед. - напівавтомат, а при! обсязі виробництва понад 6250 ед. у рік доцільно і більш ощадливо установити автоматичний верстат.

Ці ж дані можна одержати й аналітичним способом. Для перебування критичної крапки витрат для двох варіантів витрати по одному варіанті дорівнюють до витрат по Іншим. Так, критична крапка витрат, для верстатів з ручним керуванням і напівавтомата може бути знайдена по рівнянню:

1000 + IX = 5000 + X ; X = 4000 ед.

Аналогічно визначається критична крапка витрат для напівавтомата й автомата:

5000 + X =10000 + 0.2А; 0,8* = 5000; X = 6250. Якщо обраний неправильний варіант рішення задачі, то можна 1 підрахувати в зв'язку з цим збитки підприємства. Наприклад, річний 1 обсяг виробництва складає 3000 ед. Прийнято рішення виконувати цю операцію за допомогою автомата. Величина утрат від прийнятого технологічного рішення буде складати різницю у витратах на верстатах з ручним керуванням і автоматах: (10000 + +0,2 * ???????????? 2 * 3000)=10600-7000 = 3600 тис.руб. Таким чином, необґрунтоване технологічне рішення привело до втрат у розмірі 3600 тис.руб.

*****************

19.6. Обґрунтування рішення " чиробити купувати"

Аналітичний і графічний способи вибору між власним виробництвом і придбанням комплектуючих виробів. Визначення суми збитку від ухвалення неправильного рішення. з Мінімізації витрат сприяє також обґрунтування вибору між власним виробництвом і придбанням відповідних деталей, запасних частин, напівфабрикатів і т.д. Для рішення проблеми " чиробити купувати" може бути використаний принцип взаємозв'язку обсягу, собівартості і прибутку. Наприклад, для ремонту техніки вимагаються відповідні де талі. Якщо їх виготовляти власними силами, то постійні! витрати на зміст устаткування складуть 100 тис.руб. у рік! а перемінні витрати на одиницю продукції - 50 руб. Готові деталі в необмеженій кількості можна придбати по 150 руб.1 за одиницю. Яке рішення більш вигідне? Щоб відповісти на це питання, зробимо наступні розрахунки. Вартість придбаних деталей можна виразити в такий спосіб:

********************

; де ПРО - ціна за одиницю продукції;

X - необхідна кількість деталей у рік.

х, Собівартість виробництва деталей буде включати постійні і перемінні витрати. Визначимо, при якій потребі в деталях вартість їхнього придбання і виробництва збіжиться:

ОХ = А + ВХ, 150* = 100 000 + 50*, 100* = 100 000, * = 1000 ед.Розрахунки показують, що при річній потребі в 1000 ед. витрати на закупку деталей збіжаться із собівартістю їхнього виробництва. При збільшенні потреби понад 1000 ед. у рік більш ощадливим є власне виробництво, а при меншій потребі для підприємства більш вигідно їх купувати (мал. 19.5).