Заходи держави, щодо залучення іноземного капіталу

Політична воля влади та правове поле державиСтворення відповідної законодавчої і норма¬тивної бази

Досягнення стабільності національної грошо¬вої одиниці. Валютне регулювання

Забезпечення привабливості об'єктів інвестування

Стан фінансово-кре¬дитної системи та діяльність фінансо¬вих посередниківІнвестиційна діяльність банків, її рівень

Рівень розвитку та функціювання парабан-ківської системи

Інвестиційна політика Національного банку

Статус іноземного інвестораРежим іноземного інвестування

Діяльність міжнародних фінансово-кредитних інституцій

Наявність вільних економічних та офшорних зон

Інвестиційна актив¬ність населенняВідносини власності в державі

Стан ринку нерухомості

Виконання державної програми приватизації

Чинники, що формують інвестиційний клімат держави

До чинників, що забезпечують подолання або зниження ризиків для інвесторів в Україні, належать:

1) рівень розвитку продуктивних сил та стан ринку інвестицій;

2) правове поле держави (законодавча база);

3) політична воля усіх гілок влади;

4) стан фінансово-кредитної системи;

5) статус іноземного інвестора;

6) інвестиційна активність населення.

За умов економічної кризи важливе значення має державна під¬тримка реалізації інвестиційних проектів розвитку пріоритетних зиробництв, а також впровадження еко¬номічних регуляторів активізації внутрішньої інвестиційної ак¬тивності.

Рівень розвитку продуктивних сил держави - один з найваж¬ливіших чинників, що впливає на покращення інвестиційного клімату. Оскільки основні джерела інвестицій формуються у ви¬робництві, то велике значення має зростання ВВП та національного доходу, що спрямовуються на нагромадження. На жаль, до 1997 р. ми маємо стійке падіння цих показників. Ретро¬спективна картина погіршується тим, що наша методика визна¬чення ВВП суттєво відрізняється від світової, на що вказує ше¬рег вітчизняних і зарубіжних вчених. Розподіл національного доходу на фонди споживання і на¬громадження та фінансування обігових -коштів і основних фон¬дів дає певну помилку у визначенні розміру ресурсів для інвес¬тування, але не такою мірою. Зрозуміло, що в останні роки структура національного доходу змінювалась не на користь фон¬ду нагромадження і, перш за все, через інфляцію та стагнацію виробництва.Згідно з офіційними даними національні нагромадження в 1990-1995 рр. коливались на прийнятному рівні від 26 до ЗО %, а інвестиції з врахуванням структурних зрушень в запасах - від 26 до 34 %. Але ці нагромадження та інвестиції фактично не бу¬ли профінансовані в 1992-1995 рр., а через інфляційні процеси були спожиті.