Заходи держави, щодо залучення іноземного капіталу
- з іноземними інвесторами могли укладатися концесійні договори на розробку корисних копалин строком на 99 років.
Діяльність іноземних інвесторів на території України трива¬лий час регулювалась Декретом КМУ "Про режим іноземного інвестування та Законом України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україну" В цих законо¬давчих актах закріплювались майнові права іноземних інвесто¬рів, додатково передбачені Законом "Про іноземні інвестиції", але відмінялась більшість пільг.
Більшість державних гарантій збереглася в діючому Законо¬давстві, зокрема, державні гарантії відносно:
- примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб;
- компенсації втрат та відшкодування збитків іноземним ін¬весторам;
- повернення своїх інвестицій в разі припинення інвести¬ційної діяльності;
- переказу частки прибутку за кордон після сплати податків;
Ці гарантії закріплені в статті 8 Закону України "Про режим іноземного інвестування", вони захищають права власності іноземного інвестора на протязі 10 років з моменту змін в Зако¬нодавстві.
Новою редакцією статті 7 Закону "Про оподаткування при¬бутку підприємств" встановлюється податок на прибуток під¬приємств з іноземними інвестиціями на загальних засадах.Закон «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"» визначає постійне представництво нерезидента в Україні та порядок оподаткування його прибутку. Згідно із статтею 13 цього Закону, всі доходи нерезидентів джерелом походження з України: від головної діяльності, портфельних інвестицій в цінні папери, в тому числі від корпоративних прав оподатковуються за ставкою ЗО %.
-Доходи від головної (господарської) діяльності в разі репат¬ріації додатково підлягають оподаткуванню в розмірі 15 %.
Суми доходів нерезидентів, отриманих у ви¬гляді страхових внесків, страхових платежів або страхових пре¬мій від перестрахування ризиків, а також ризиків резидентів за межами України, оподатковуються за ставкою 15 % у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.
Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезиден¬тами у вигляді відсотків або доходу (дисконту) на державні цін¬ні папери, продані (розміщені) нерезидентами за межами тери¬торії України через уповноважених агентів-нерезидентів, або відсотків, сплачених нерезидентам за отримані Україною позики (кредити або державні зовнішні запозичення), які відображають¬ся у державному бюджеті України чи кошторисі Національного банку України.
Що стосується надання пільг іноземним інвесторам та ін¬шим суб'єктам господарювання, то, згідно з чинним законодав¬ством - це прерогатива Верховної Ради. КМУ має повноваження на встановлення номенклатури товарів критичного імпорту, вве¬зення яких на митну територію України звільняється від ПДВ.
З 1 липня 1997 р. Верховна Рада України внесенням змін до Законів "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про ре¬жим іноземного інвестування" скасувала пільговий режим опо¬даткування діяльності підприємств з іноземними інвестиціями.
Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" передба¬чалося звільнення від податку на прибуток підприємств, які заре¬єстровані до 1 січня 1995 р., і мають іноземну інвестицію на тери¬торії України не менше 100 тис. дол. США. Таких підприємств в Україні приблизно ЗО % (11 тис.) і скасування пільг щодо них має принести бюджетові України в 1997 році 615 млн. грн.
Законом "Про режим іноземного інвестування" підприємства з іноземними інвестиціями звільнялися від обкладання ввізним митом на майно, що ввозилося як внесок у статутний фонд. В 1996 році сума коштів внаслідок дії цієї пільги склала 1 млрд. 190 млн. грн.
На мою думку, скасування пільг щодо іноземних інвесторів погіршить інвестиційний клімат в Україні, тим паче що для біль¬шості спільних підприємств пільгове оподаткування закінчуєть¬ся в поточному (1997) році. У виробничій сфері пільги по подат¬ках на прибуток повинні бути збережені. Прибуток СП повинен оподатковуватись, але за дещо меншими податковими ставками.