Заходи держави, щодо залучення іноземного капіталу
Всі необхідні позитивні зміни для іноземних інвесторів по¬винні знайти відображення у проекті Закона «Про внесення змін до Закону України "Про режим іноземного інвестування"», що розглядається Верховною Радою в 1998 р.
Законодавча база портфельного інвестування шляхом прода¬жу іноземним інвесторам державних та корпоративних цінних паперів більш-менш відрегульована.
Фінансові (портфельні) інвестиції можуть надходити в Ук¬раїну шляхом: придбання іноземним інвестором державних (му¬ніципальних) цінних паперів; акцій, облігацій, деревативів акціонерних товариств та підприємств; часток (паїв) підприємств, що приватизуються, за міжнародним конкурсом або шляхом реа¬лізації на аукціоні застави.
Продажа пакетів акцій здійснюється згідно з Положенням про порядок проведення на позабіржовій торговельній системі аук¬ціонів з продажу за грошові кошти пакетів акцій, що належать державі, відкритих акціонерних товариств.
Продаж пакетів акцій здійснюється під час торгових сесій асо¬ціації "Позабіржова фондова торговельна система (ПФТС)", що згідно з Законом "Про підприємства в Україні" є об'єднанням юри¬дичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю в галу¬зі торгівлі цінними паперами. Іноземний інвестор згідно з діючим законодавством має право на придбання пакетів таких акцій.
Таким чином, іноземний інвестор формує свій інвестиційний портфель шляхом залучення боргових фінансових інструментів і інструментів власності (капіталу): чим більший доход ці інстру¬менти будуть приносити інвесторові, тим довше він буде трима¬ти їх у своєму портфелі.
Закордонний досвід свідчить, що інвестиційний портфель приносить його власнику приблизно 10 % доходу. Наприклад, середній номінальний доход Міжнародної фінансової корпорації від інвестиційного портфеля, терміном від шести місяців до од¬ного року склав 9,5 % .
Іноземні інституційні інвестори представлені на українсько¬му ринку міжнародними фінансово-кредитними інституціями, фон¬дами, агенціями та банками.
Особливості надходження від цих інвестицій - це обумов-лення обов'язковими для української сторони вимогами. Як пра¬вило, інвестиції надаються лише як частка до потрібних для ін¬вестиційного проекту.Найвпливовіший міжнародний інституційний інвестор - це Світовий банк, створений в 1944 році з метою сприяння соціаль¬но-економічного розвитку різних країн світу (членами СБ є близько 160 країн).
Проектний портфель України у Світовому банку налічує близь¬ко ЗО проектів на загальну суму понад 3,5 млрд дол. США, що по¬винні бути реалізованими в 1996-1998 рр. В 1997 р. реалізуєть¬ся сім кредитних угод, найважливіші з яких:
- проект розвитку підприємств 300 млн дол. США;
- проект реструктуризації вугільної промисловості 300 млн дол. США;
- проект реструктуризації сільського господарства 300 млн дол. США;
- експериментальний проект вугледобувної галузі - 15,8 млн дол. США;
Крім того, в 1997 р. Світовий банк спільно з Укрексімбан-ком започаткував проект розвитку експорту приватними підпри¬ємствами України. Розмір кредитів за рахунок цієї кредитної лі¬нії може бути від 100 тис. дол. США до 5 млн дол. США з тер¬міном до 5 років та з забезпеченням застави не менше ніж 130 %.
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), ство¬рений в 1990 р., об'єднує 59 країн-акціонерів. Мета банку - сприяння розвитку держав Центральної та Східної Європи, про¬ведення в них ринкових реформ.
На початку 1998 р. банк має високий кредитний рейтинг, спроможний залучати кредитні ресурси на міжнародних ринках капіталів на вигідних умовах, в тому числі і для українських по¬стачальників. ЄБРР в Україні реалізує проекти як для держав¬них підприємств, так і з приватним сектором економіки; зокрема реалізує кредитну лінію для розвитку малого та середнього біз¬несу обсягом близько 150 млн дол. США. Умови кредитування малого та середнього бізнесу такі: