Економічні основи та види міжнародної торгівлі
Новою формою торгових бар’єрів є добровільні експортні обмеження Так, японські автомобілебудівники під погрозою введення Сполученими Штатами більш високих тарифів чи низьких імпортних квот погодилися на введення добровільних експортних обмежень на свій експорт у США.
3 МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
ПО КООРДИНУВАННЮ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ
3.1 Генеральна угода з тарифів і торгівлі
Об'єктивна потреба в міжнародному регулюванні торгівлі за допомо-гою єдиних норм і правил почала відчуватися вже в 30-х роках, коли од-нобічні протекціоністські дії національних урядів різко звузили можливості світової торгівлі. Спокуса регулювати потік імпорту в країну за допомогою такого могутнього засобу, як тарифи, завжди було настільки сильним для всіх держав, що грозило взагалі паралізувати міжнародну торгівлю. З приводу одного з розділів догоди про створення міжнародної організації, присвяченого питанням тарифів, були проведені спеціальні переговори в Женеві. Результатом їх стало підписання тимчасової догоди з питань тарифів і торгівлі, що здобули найменування ГАТТ (Генеральна угода про торгівлю і тарифи) чи GATT (General Agreement on Tariffs and Trade), що згодом сталася серйозною силою по обмеженню тарифної діяльності держав і урядів. У результаті переговорів у рамках ГАТТ ставки тарифів сильно скоротилися і продовжують скорочуватися.
Незважаючи на складність і визначену суперечливість статей, що складають основу ГАТТ, усі смороду базуються на ряді принципів.
Першим і головним є принцип взаємності торгових учинок, втілений у режимі найбільше благосприятливій нації (РНБ). На практиці РНБ харак-теризується наступним: шляхом двосторонніх консультацій і переговорів країни домовляються про надання митних вчинок у торгівлі товарами. Як тільки відповідну угоду по даному питанню укладено, вона негайно поши-рюється на всі інші країни; тепер дії сторін будуються за принципом недис-кримінації, відповідно до якого будь-яка країна, що бере доля в ГАТТ, не може бути поставлена в гірші умови.
Ще один принцип ГАТТ — принцип взаємності торгових учинок пе-ретворюється в життя зі значними вадами.
Нарешті, важливим принципом ГАТТ є неприйнятність однобічних дій. Рішення по захисту національного ринку повинні прийматися після численних консультацій.
Основне значення в діяльності ГАТТ має задача ліквідації чи скоро-чення митних тарифів. У 1945—1947 р. середня величина митних тарифів у розвитих країнах складала 40—60 %, а по деяких товарах (наприклад, хімічних) досягала 70—90 %. Постійна активна робота щодо зниження митних бар’єрів дозволила скоротити їхню величину до 3—5 % у кінці 80-х років [1, 66].
3.2 Бреттон-Вудська система та створення МВФ
”Велика депресія 30-х років” привела до краху системи золотого ста-ндарту. З метою розробки основ нової світової валютної системи в 1944 році в Бреттон-Вудсе була скликана міжнародна конференція союзних країн. У результаті цієї конференції була досягнута домовленість про створення регульованих зв’язаних валютних курсів, яку називають Брет-тон-Вудською системою. Нова система винна була зберегти переваги ко-лишньої системи золотого стандарту (фіксованих валютних курсів), від-значаючи при цьому її недоліки. Далі на конференції був створений Між-народний валютний фонд (МВФ), покликаний зробити нову валютну сис-тему реальної і дієздатний. Ця світова валютна система, що базується на відносно фіксованих валютних курсах і керована через МВФ, проіснувала з деякими модифікаціями аж до 1971 долі. МВФ же продовжує і зараз за-ймати найважливіше місце в міжнародних фінансах.
Що виявляла собою Бреттон-Вудськаь система регулювання зв'язаних валютних курсів? Що викликало її розпад? Зберігаючи традиції золотого стандарту, кожна країна-член МВФ була зобов’язана установити золотий (чи доларовий) зміст своєї грошової одиниці, тім самим визначаючи валю-тний паритет між своєю валютою і валютами всіх інших країн-учасниць. Далі, кожна країна була зобов’язана зберігати курс своєї валюти незмінним. Країни, що входили в Бреттон-Вудську систему, були зобов'язані вносити внески в МВФ у залежності від розмірів їхнього національного доходу, чисельності населення й обсягу торгівлі. У такий спосіб країна могла б узяти короткострокову позику, необхідну для забезпечення стабільності національної валюти.Бреттон-Вудська система передбачала використання золота і долара як міжнародних резервів. Долар був визнаний як світові гроші по двох причинах. По-перше, США вийшли з другої світової війни з найбільш си-льною економікою. По-друге, США акумулювали величезну кількість зо-лота й у період з 1934 по 1971 роки проводили політику скупки і продаж золота іноземним фінансовим органам за фіксованою ціною 35 доларів за унцію. Таким чином, долар переводився в золото по пред'явленню; долар ставши розглядатися як замінник золота і тому вважався ”таке ж гарним, як золото”.