Вітчизняний і зарубіжний досвід реструктуризації

1. Вітчизняний досвід реструктуризації

Стабілізація вітчизняної економіки та поступове нарощування еконо¬мічного потенціалу країни безпосе¬редньо пов'язані з реалізацією активної структурної політики, яка вважається ключовим елементом за¬гальної стратегії розвитку первинних ланок (під¬приємств, організацій) і в цілому суспільного вироб¬ництва.

Сучасний стан економіки на макро- і мікрорівні характеризується деформованою структурою вироб¬ництва. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку виробничого потенціалу є його структурна перебудова. Останню можна здійснюва¬ти, з одного боку, за допомогою проведення ефек¬тивної політики реструктуризації та санації потен¬ційно конкурентоспроможних підприємств, а з іншо¬го — через ліквідацію (повне перепрофілювання) збиткових і збанкрутілих підприємств.

Процес реструктуризації можна розглядати як спосіб зняття суперечності між вимогами ринку й застарілою логікою дій підприємства. По суті, рест¬руктуризація підприємства трактується як здійснен¬ня організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприєм¬ства, управління ним, форм власності, організацій¬но-правових форм, як здатність привести підприєм¬ство до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної продукції, підвищи¬ти ефективність виробництва.

Метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функці¬онувати за умов переходу до ринкової економіки та виробляти кон¬курентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків. Отже, процедуру реструктуризації можна визначити як ком¬плекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, еко¬номічної та фінансової життєздатності підприємств.

2. Форми і види реструктуризації.

Реструктуризація підприємства спрямовується і реструктуризації на розв'язання двох основних завдань: по-перше, якнайскоріше забезпечити виживання під¬приємства; по-друге, відновити конкурентоспроможність підпри¬ємства на ринку. Відповідно до цих завдань і розглядають взає¬мозв'язані форми і види реструктуризації підприємств та орган¬ізацій.

За оперативної реструктуризації підприємства (організації) розв'язуються дві основні проблеми: забезпечення ліквідності та суттєве поліпшення результатів його (її) діяльності. Період опера¬тивної реструктуризації триває приблизно 3—4 місяці. Оперативні зміни на підприємстві потребують проведення комплексу заходів, що з них, як правило, спеціально виділяють такі:

• зміна окремих складових організаційної структури під¬приємства;

• створення й відокремлювання нових структурних підрозділів;

• оперативне зниження дебіторської заборгованості;

• зменшення величини оборотних фондів через виявлення та ре¬алізацію (ліквідацію) зайвих запасів (у тім числі запасів допоміж¬них матеріалів);

• відмова (продаж паю) від пайової участі в інших підприєм¬ствах та організаціях, якщо попередній аналіз підтвердив недостат¬ню економічну ефективність останніх;

• скорочення обсягів основних фондів через реалізацію (ліквіда¬цію) зайвого обладнання, транспортних засобів тощо;

• аналітична оцінка та припинення вкладання неефективних інвестицій, крім життєво необхідних для підприємства й обґрун¬тованих з позицій розвитку ринку.

Відтак комплекс заходів з оперативної реструктуризації містить передовсім заходи з зниження всіх видів витрат (без одержання будь-яких суттєвих інвестицій) і швидкого збільшення обсягу збу¬ту продукції та обороту капіталу. Проте, якщо процес перетворен¬ня буде зупинено після завершення оперативної реструктуризації, то підприємство незабаром неминуче знов опиниться в кризовому стані.