Основні напрями вдосконалення інформаційного бізнесу

У групу показників рентабельності включають коефіцієнти;

чистого прибутку;

валового прибутку;

відношення чистого прибутку до суми активів.

Іншим важливим показником є ринковий (біржовий) курс акцій. Цей критерій може бути використаний акціонерними товариствами відкритого типу. Але в Україні недержавні організаційно-правові форми ІБ здебільшого не є акціо¬нерними товариствами відкритого типу і не пропонують користувачам свої акції на ринку цінних паперів. Проте на перспективу необхідність розгляду такого підходу цілком очевидна.

Для оцінювання і прогнозування кількісних відносин використовуються:

відношення поточної ринкової вартості до річного доходу (Price/Earning, Р/E);

співвідношення між ринковою (біржовою) вартістю компанії та її балансовою вартістю (market to book, МВ).

Перша величина є непостійною, для розрахунку її використовується величина зростання доходів на акцію, яка залежить від багатьох факторів, зокрема від: коливань валютного курсу, що безпосередньо впливають на вартість придбання обчислювальної техніки і програмного забезпечення та вимагають спеціального дослідження; існуючих законодавчих обмежень; системи оподаткування; митних зборів тощо. Балансова вартість є величиною стабільною порівняно з доходами та їх зростанням.

У свою чергу, співвідношення між ринковою (біржовою) вартістю акції та її балансовою вартістю характеризується двома специфічними критеріями діяльності фірм: зростанням основного капіталу і доходом на акцію (return on equity, RОE). Показники фінансової діяльності є основою такого співвідношення, яке доповнюється ще одним показником діяльності — зростанням акціонерного капіталу, використовуваним для біржових прогнозів щодо майбутнього становища.

На загальнодержавному рівні дуже важливим показником є обсяги фінансування НДТД у сфері інформатизації, оскільки намітилися певні тенденції у фінансуванні проектів як Національної програми інформатизації, так і галузевих і регіональних. Прогрес науки і технологій — життєво важливий фактор і каталізатор економічного і соціального розвитку. У розвинених країнах розроблено індикатори, за допомогою яких виконується комплексне оцінювання НДТД і впливу їх на рівень розвитку національної економіки. Після того як ці індикатори стали однаковими, з’явилася можливість проведення міжнародного порівняльного аналізу . В основу його покладено показник внутрішніх витрат на НДТД (ВВ НДТД) Цей показник включає всі витрати, призначені для фінансування діяльності різними національними та іноземними економічними структурами на національній території за винятком витрат, здійснених за кордоном і фінансованих національними структурами.

Цілісна оцінка вкладень фінансових коштів НДТД у конкретній країні може бути отримана, якщо ВВ НДТД співвіднести з валовим національним продуктом (ВНП) — питома вага ВВ НДТД у ВНП. З іншого боку, певний інтерес являє й таке: скільки коштів виділено на НДТД державою, а скільки фінансується приватним сектором.

Нині у більшості країн виявляється тенденція до активізації приватного сектору в заміщенні державного фінансування НДТД (див. розділ 3).

Урахувати вплив НДТД на національну економіку досить складно. Для цього використовується декілька показників, зокрема баланс технологічних зв’язків (БТЗ) і баланс у торгівлі високотехнологічною продукцією (БТВП).

БТЗ покриває всі транзакції з обміну технологічними знаннями і послугами (патенти, ліцензії, підготовка кваліфікованих кадрів, технічна допомога, програмне забезпечення, експертний аналіз тощо). Єдиною країною, що має позитивний БТЗ, є США: 2,61, в інших провідних країн це співвідношення негативне: Японія – 0,85; ФРН –0,85, Франція –0,80. За показником БТВП незаперечним лідером є Японія .Як уже зазначалося, в умовах становлення інформаційного ринку особливої ваги набуває підтримування державою, яка допомогою економічних і правових важелів повинна стимулювати інформаційний бізнес через прийняття відповідних законів і нормативних документів з проблем інформатизації, сертифікації програмних продуктів, інформаційних технологій, фірм тощо), проведення відкритих конкурсів і розподіл фінансових коштів не по організаціях чи відомствах, а по конкретних проектах.