Основні напрями вдосконалення інформаційного бізнесу

Широко використовуються також дані, що характеризують обсяги виробництва і продажу, а також питому вагу на ринку відповідних продуктів/послуг (засобів обчислювальної техніки, периферійного обладнання, програмного забезпечення тощо).

Для оцінки становища підприємства на ринку необхідні всебічний аналіз його діяльності і визначення перспектив. У основу такої оцінки покладено показники:

величина капіталу і майна;

структура капіталу і майна;

власний капітал (чисті власні кошти);

зміна власного капіталу протягом певного періоду.

На базі аналізу фінансових документів розраховується безліч показників, що характеризують економічний стан і стійкість на ринку. Серед них показники, з допомогою яких можливо визначити: здатність погашення боргів в міру настання термінів платежів; здатність швидко перетворюватися в гроші (ліквіди); забор¬гованість інших партнерів і матеріальні запаси; достатність обсягу продажу щодо обігового та основного капіталу (фондів); стійкість загального фінансового стану.

До складу основного капіталу включаються три елементи: реальний основний капітал, інвестиції та нематеріальні активи. До реального основного капіталу належать будівлі, машини, обладнання тощо. Інвестиції — це кошти, вилучені з підприємства на тривалий термін і вкладені в інші підприємства. Нематеріальні активи — це активи, що не мають фізичної, натуральної форми, але наділені «невідчутною цінністю» і внаслідок цього приносять додатковий дохід. До них відносять торгові марки, секрети вироб¬ництва, патенти, авторські права, організацію управління та ін.

Вартість нематеріальних активів може матеріалізуватися в такий, наприклад, момент, як продаж підприємства, коли власникам сплачується сума, що перевищує балансову вартість усього майна. Ця різниця і складає «ціну» нематеріальних активів. Але вона списується або фігурує в балансі чисто символічно у вигляді грошової одиниці.

Для характеристики відносних показників використовуються коефіцієнти трьох основних груп:

показники фінансового стану фірми;

показники комерційної активності;

показники рентабельності.Для визначення фінансового стану фірми використовується декілька коефіцієнтів залежно від того, що являє найбільший інтерес. Так, для з’ясування стану поточних розрахунків фірми визначають відношення обігових коштів до короткострокової заборгованості (коефіцієнт покриття). Відношення позикового капі¬талу фірми до власного капіталу є дуже показовою величиною, оскільки останнім часом посилюється значення зовнішніх джерел фінансування, а загальна сума зобов’язань не повинна перевищувати суму власного капіталу. Використовують також коефіцієнт власності, який характеризує ступінь залежності фірми від позикових коштів. Крім того, застосовують відношення поточних зобов’язань до власного капіталу і реального основного капіталу до власного капіталу.

Серед показників комерційної активності використовують:

відношення суми продажу до суми активів;

відношення суми продажу до реального основного капіталу;

коефіцієнт оборотності капіталу та ін.;