Cутність інформаційного бізнесу

інформація — це не будь-які відомості, вона несе в собі щось нове, що зменшує наявну невизначеність;

інформація існує поза її творцем, це відчужене від її творця знання; знання — відображення дійсності в мисленні людини;

інформація стала повідомленням, оскільки вона виражена на певній мові у вигляді знаків;

повідомлення може бути записане на матеріальному носії (повідомлення є формою передавання інформації);

повідомлення доступне для відтворення без участі автора;

вона передається в канали суспільної комунікації.

Інформація дає змогу організації:

визначати стратегічні, тактичні та оперативні цілі та задачі організації;

здійснювати контроль за поточним станом організації, її підрозділів і процесів у них;

ухвалювати обґрунтовані та своєчасні рішення;

координувати дії підрозділів у досягненні цілей.

Відсутність інформації викликає інформаційну потребу — усвідомлене розуміння відмінності між індивідуальним знанням про предмет і знанням, накопиченим суспільством.

Як зазначалось раніше, інформація має здатність усувати невизначеність за прийняття рішень. Але одночасно зі зняттям невизначеності, вона підвищує її. Наприклад, за необхідності вибору найкращої альтернативи будуть необхідні додаткові, точніші дані відносно всіх альтернатив. Тобто інформація знімає частину проблеми з аналізу альтернатив, додаючи тим самим нові аспекти, не враховані раніше. Така здатність інформації (усувати невизначеність, одночасно збільшуючи її на більш високому рівні) і є основою існування інформаційного бізнесу.

Власне, будь-яка економічна діяльність завжди супроводжується процесами перетворення інформації. На неї значно впливають умови створення, оброблення і передавання даних. Отже, поки існує економічна діяльність, доти існує необхідність в аналітичній інформації, а це означає, що інформаційний бізнес успішно функціонуватиме.

Як і будь-який товар, цінну інформацію можна продати і купити. Але на відміну від матеріальних благ, на ринку яких присутня не тільки готова продукція, а й напівфабрикати, інформаційні продукти чи послуги набувають вартості найчастіше лише у готовому вигляді. Якщо в традиційному виробництві його обсяги пропорційні капітальним витратам, то інформаційний бізнес не підкоряється цьому класичному постулату економічної теорії. Згадаємо приклади, що вже наводилися, — написана студентом комп’ютерна програма, вмілий продаж якої іноді може принести мільйонні прибутки, і навпаки, результати багаторічних наукових досліджень далеко не завжди окупають витрати.Цінність матеріальних товарів має просторову сутність. Цінність інформаційних товарів заснована на часовій сутності, тобто, як правило, найбільш цінною інформація є в момент виникнення (створення). Цінність її значно зменшується у зв’язку з тиражуванням. Саме часова сутність інформації лежить в основі біржових спекуляцій, інвестиційної привабливості наукових розробок, рекламних прибутків засобів масової інформації (ЗМІ) тощо.

Докладніше про інформаційні продукти і послуги ми поговоримо пізніше. Зараз лише констатуємо, що інформаційний бізнес має свій специфічний продукт — різного роду інформаційні продукти та послуги, який, власне, й визначає необхідність його існування.

Створення інформаційного продукту не має значних відмінностей від традиційного матеріального виробництва. Хоча часто вважається, що така відмінність є суттєвою. Подібна ілюзія обумовлена тим, що копіювання інформаційного продукту (аналог масового індустріального виробництва) обходиться набагато дешевше за розроблення. Однак вартість проектування і підготовки до виробництва будь-якого масового товару (наприклад, автомобіля) також набагато перевищує вартість зразка з конвеєра. Ніяка продукція не виникає в закінченій формі, тому інформація, яка дає змогу виробляти будь-який матеріальний продукт (наприклад, автомобіль), набагато дорожча за нього самого. Отже, в цьому плані запис інформації на диски з подальшим продажем нічим не відрізняється від виробництва та реалізації автомобілів.