Відносини власності

Постійне удосконалення акціонерних форм розвитку виробниц¬тва сприяло істотному зростанню числа власників акцій. На початку 50-х років у США налічувалося близько 6 млн акціонерів. Сьогодні кількість їх наблизилася до 50 млн. У цілому в країнах Заходу кожен третій дорослий мешканець є акціонером. Та справа не лише у кількісних перетвореннях. Найважливішими є якісні зміни у со¬ціальній структурі суспільства, що відбуваються завдяки цим проце¬сам. Акціонерна власність вносить суттєві корективи у спосіб взає¬модії робочої сили з засобами виробництва. На основі формування елементів прямого поєднання їх долається відчуження робітника (пра¬цюючого) від засобів і результатів праці, управління виробництвом. У кінцевому підсумку відбувається процес перетворення працівни¬ка на співвласника засобів виробництва. Досягається тотожність праці та власності.

Працівник за своїм соціальним статусом стає працюючим

власником.

Завдяки цьому створюються умови для безпосередньої реалі¬зації індивідуальної власності людини на продуктивну силу її праці, тобто для виходу цієї основної ланки економічних відносин на рівень загальноцивілізаційних принципів розвитку.

Характерним є те, що під час роздержавлення та приватизації в Україні переважного розвитку набула корпоративна форма власності. Корпоративний сектор тепер є домінуючим в українській економіці. Станом на 1 січня 1998 р. на нього припадало 52,4 відсотка загальної кількості підприємств, на яких вироблялося 55,7 відсотка промисло¬вої продукції. Показовим є й те, що 21 млн громадян України стали власниками акцій та земельних паїв (табл. 4). Однак незрілість рин¬кових відносин в Україні заважає повній реалізації громадянами своїх прав як акціонерів. Згодом цей недолік буде подолано.

Всебічний розвиток корпорації не є єдиним процесом, що доко¬рінно змінює відносини приватно-капіталістичної власності, пози¬тивно заперечуючи її сутність.

Не зважаючи на виключно високу частку корпорацій у вироб¬ництві валового національного продукту, в країнах Заходу не тільки не зменшується, а, навпаки, зростає кількість підприємств, що

Таблиця 1. Структура власності промисловості України за 1998 р.

Форма власностіЧастка

за кількістю підприємствза обсягом виробництваДержавна19,932,1

у тому числі: загальнодержавна комунальна16,3 3,631,7 0,4

Колективна79,167,7

Приватна0,70,1

Власність міжна¬род¬них організацій та юридичних осіб інших держав0,20,05

безпосередньо перебувають в індивідуальній приватній влас¬ності. Це так звані малі підприємства, які в останні десятиріччя отримали значний розвиток. В окремих країнах Заходу на них припадає до 40 і більше відсотків виробленої продукції. З погляду перспектив економічного розвитку, розуміння того, що приватно-трудова власність, на якій грунтується діяльність цих підприємств, не тільки не згортається, а й кількісно зростає, факт досить ва¬гомий.

Перевагою цих підприємств є високий динамізм, здатність, з од¬ного боку, швидко пристосовуватися до ринкового попиту, який по¬стійно змінюється, з іншого, - акумулювати технічні нововведення. В Україні малі підприємства також швидко розвиваються.

Складні та суперечливі процеси відбуваються у зв'язку з пере¬творенням інформатики на провідну ланку виробничого процесу, а самої інформації - на домінуючий об'єкт власності, основну форму багатства суспільства. Формуючи основу інтелектуальної власності, остання, на відміну від власності на матеріально-уречевлені І засоби виробництва, не може себе реалізувати на суто приватній І основі. Наслідком цього є те, що прогресуюче звуження на основі І розвитку постіндустріальної технології сфери праці як діяльності зі створення предметно-уречевлених матеріальних благ І означає одночасне згортання сфери панування приватної власності.