Економічні системи
Загальний еквівалент - це товар, який має властивість обмінюватися на будь-який інший товар.
В історії різних народів роль загального еквівалента виконували різні товари. В одних країнах еквівалентом була худоба, в інших - сіль, хутро, тютюн, мідь, залізо, срібло, золото тощо. В Україні-Русі роль загального еквівалента тривалий час виконували худоба й хутро. Врешті-решт роль загального еквівалента закріплюється за благо¬родними металами - золотом і сріблом. З-поміж усіх товарів бла¬городні метали за своїми природними властивостями найбільшою мірою пристосовані до виконання ролі грошей: вони подільні, добре зберігаються, однорідні, мають велику вартість тощо.
Однак використання благородних металів як грошей також викликало чимало проблем. Насамперед золота не вистачало упро¬довж усієї історії торгівлі. Тому з'явилися паперові гроші, які потіс¬нили товарні. Вперше вони були випущені в Китаї у XII ст., в Європі - лише у XVII ст. Держава зосереджує у своїх руках випуск паперових грошей, що робить їх рідкісними. Фізичні особи не мають права на випуск грошей, і такі спроби держава жорстоко карає. Кількість паперових грошей обмежена, що забезпечує їм відповідну
купівельну спроможність.У XX ст. настала ера банківських грошей і безготівкових розра¬хунків. У сучасних умовах простежується швидка еволюція грошей: виникають кредитні картки, чеки для туристів, електронні гроші. В усіх країнах в обігу нині перебувають лише паперові гроші й монети з неблагородних металів. Відбулася повна демонетизація золота, воно перестало виконувати функцію грошей.
Отже, суть грошей зводиться до виконання ними ролі посередника в обміні. Найповніше суть грошей виявляється через їхні функції; усе, що виконує функції грошей, є грошима. Гроші виконують три функції:
міри вартості;
засобу обміну,
засобу нагромадження багатства.
Тривалий час у вітчизняній економічній науці визнава¬лося п'ять функцій грошей: до названих додавалися ще дві - засіб платежу і світові гроші. Проте ці функції повторюють попередні.
Суть функції міри вартості полягає в тому, що за допомогою грошей визначають ціни всіх інших товарів. Держава юридичним актом закріплює грошову одиницю. Для зручності встановлення цін грошову одиницю кожної країни поділяють на рівні частини. Наприклад, гривню - на 100 копійок, долар СІЛА - на 100 центів, японську єну - на 100 сенів, марку Німеччини - на 100 пфенігів, французький франк - на 100 сантимів, італійську ліру - на 100 чентезимо, польський злотий - на 100 грошів тощо.
У функції засобу обміну гроші виступають посередником між про¬давцем і покупцем. Початкове обмін відбувався за допомогою зливків золота або срібла. Але це надто ускладнювало обмін: необхідність зважування грошового металу, дроблення його на частини, встанов¬лення проби тощо. Тому почали карбувати монети. Монета - це зливок благородного металу встановленої форми, ваги й проби, що засвідчено на монеті особливим штампом держави. Питання про те, де і коли були викарбувані перші монети, остаточно не з'ясоване. В Україні-Русі перші монети з'явилися наприкінці X ст. за князя Володимира Великого. Функціонування грошей як засобу обміну дає змогу уникнути незручностей бартеру.
Функція нагромадження грошей означає створення багатства. У суспільстві існують глибинні економічні причини, що спонукають
фірми та окремих людей заощаджувати гроші. Для закупівлі капі¬тальних благ необхідно попередньо нагромадити гроші. Придбання предметів споживання значної цінності (житло, меблі, автомобілі та ін.) також передбачає заощадження грошей. Нагромаджує гроші не лише населення, а й держава, створюючи валютні резерви. Ці резер¬ви мають важливе значення в умовах поглиблення міжнародного поділу праці та зростання взаємозалежності держав.
У сучасній економіці гроші складаються з таких компонентів: