Економічні системи
останніх, а й споживання бензину. Це у свою чергу може призвести до скорочення видобутку нафти у нафтовидобувних країнах.
Поглиблення поділу праці є важливою умовою нагромадження національного багатства споживчих і капітальних благ, інтелектуаль¬ної власності й професійної майстерності працівників. Водночас у господарське життя залучається дедалі більший обсяг ресурсів: корисних копалин, сільськогосподарських угідь, лісів, водоймищ, які є важливою складовою національного багатства. З розвитком економіки вони, на жаль, вичерпуються, а стан довкілля погір¬шується. Особливо гостро ця проблема постала наприкінці XX ст.
2. Економічна система та її компоненти.Ефективність функціонування національної економіки - задоволення поточних потреб суспільства, нагромадження національного ба¬гатства і стан довкілля - вирішальною мірою залежить від типу економічної системи.
Економічна система - це спосіб організації національної економіки.
Основними елементами економічної системи є, по-перше, спосіб узгодження діяльності суб'єктів господарського життя, або спосіб розв'язання основних проблем організації економіки; по-друге, власність на виробничі ресурси та виготовлені життєві блага.
Господарське життя будь-якого суспільства передбачає узгоджен¬ня і розв'язання безлічі проблем. Серед них є три, які називають основними, або фундаментальними, проблемами організації еконо¬міки: що виробляти ? як виробляти ? для кого виробляти ?
Що виробляти? Які блага та в якій кількості виробляти? Скільки кожного з товарів має виробити економіка і скільки кожної з послуг варто запропонувати? І коли це зробити? Що сьогодні слід вироб¬ляти - одяг чи взуття, небагато високоякісних дорогих сорочок чи багато дешевих? Чи виробляти багато предметів споживання й неба¬гато товарів виробничого призначення, чи навпаки?
Як слід виробляти блага? Які фірми мають це робити? Які техно¬логії та ресурси слід використовувати для виробництва продуктів? Із чого краще виробляти електроенергію - з нафти чи з вугілля? Хто має обробляти землю, а хто навчати учнів та студентів? Як доцільніше виробляти блага - за допомогою машин і механізмів чи ручної праці? На приватних чи державних підприємствах?
Дія кого виробляти блага? Кому пожинати плоди економічних зусиль, тобто як розподіляти виготовлені блага між різними інди¬відами та домогосподарствами? Яке ми хочемо мати суспільство - де мало багатих і багато бідних, чи в якому переважає середній клас, а багатих і бідних обмаль?
У різних економічних системах використовують різні способи розв'язання цих трьох проблем організації економіки. Економічні системи розрізняються не лише за цими способами, а й за тим, хто володіє економічними ресурсами. Хто є власником землі та заводів, вугільних шахт і лісів? Хто володіє будинками й готелями? Про¬дуктивною худобою та автомобільними шляхами?
В економіці, яка грунтується на приватній власності, економіч¬ними ресурсами та виробленими продуктами володіють здебільшого приватні особи та фірми, які їм належать. Проте в усіх країнах з приватною власністю держава володіє значними активами, що вклю¬чають землю, ліси, транспортну мережу, житлові об'єкти тощо.
В економіці з державною власністю економічні ресурси належать державі. Прикладом такої економіки був СРСР.
Кожній національній економіці притаманні свої особливі риси, проте загалом розрізняють два типи економічних систем. Це - традиційне, або натуральне, господарство й товарне господарство. Товарне господарство, у свою чергу, може бути ринковим або адміні¬стративно-командним. Економіки багатьох країн є перехідними, тобто одну економічну систему змінює інша. Так, українська еконо¬міка нині переходить від командних до ринкових відносин.
Натуральне господарство - це економічна система, в якій поведінка суб'єктів господарського життя грунтується переважно на традиціях і звичаях.
У натуральному господарстві поділ праці існує головно у вигляді природного поділу трудових обов'язків між чоловіками й жінками. Молоді чоловіки наслідують заняття своїх батьків: полювання, сільськогосподарські роботи, ремесло тощо. Молоді жінки викону¬ють ті види робіт, що і їхні матері: готують їжу, працюють у полі, шиють і перуть одяг тощо. З часом відбуваються незначні зміни у життєвих благах, якими користується населення. Наслідуються також традиційні методи виробництва, техніки та технології. На¬решті, розподіл виготовлених благ здійснюється відповідно до давно усталених традицій.