Вартість робочої сили: дискусійні аспекти
Капіталістам стала потрібною робоча сила, щоб вести своє господарство.
Робоча сила може з’явитися на ринку в ролі товару лише тоді, коли вона виноситься на ринок або продається її власником (тобто тією особою, робочою силою якої вона є). Таким чином власник продає робочу силу як товар. Власник робочої сили і власник грошей (капіталіст) зустрічаються на ринку і вступають між собою у відносини як рівні товаровласники, які відрізняються лише тим, що один – покупець, інший – продавець.
Особливістю є те, що власник робочої сили продає її постійно, але лише на певний час, тому що якби він продавав її цілком раз і назавжди, то він продав би з цим самого себе, тобто перетворився б з товаровласника на товар ( тобто перетворився б на товар).
Як особистість він постійно повинен зберігати ставлення до своєї робочої сили, як до своєї власності, свого власного товару (саме тому він надає право покупцю користуватися своєю робочою силою лише тимчасово). Суттєвою умовою існування ринку робочої сили і покупців на неї є те, що власник робочої сили позбавлений можливості продавати товари, в яких уречевлена його праця.
Для того, щоб хтось мав можливість продавати відмінні від його робочої сили товари, він повинен володіти засобами виробництва. Окрім цього робітнику потрібні засоби існування, буз яких він не може обійтись (не може існувати), а отже і не буде його робочої сили.Таким чином робоча сила перетворюється на товар, коли робочий, з одного боку ,– вільна особистість і розпоряджається своєю робочою силою, як товаром, а з іншого боку, – він не має для продажу ніякого іншого товару, позбавлений засобів виробництва і засобів існування.
Так як робоча сила – це специфічний товар, то вона має свої властивості, які відрізняють товар робоча сила від інших товарів і таким чином пояснюють її специфічність.
Власником і носієм товару робоча сила є робочий зі всіма його правами людини і громадянина суспільства. Так власник грошей не може використовувати робочого так, як йому забажається. Він повинен дотримуватись вимог державного законодавства і міжнародних конвенцій, які регулюють ринок праці, а також суспільних норм права і моралі. Підприємець не має права порушувати законодавства про тривалість робочого часу, про оплату праці в різних умовах, тощо.
Як і будь-який інший товар, робоча сила має дві сторони: споживну вартість і вартість. Але робоча сила — товар специфічний.
Капіталіст купує робочу силу, точніше тимчасове розпорядження нею, але її виробниче спо¬жи¬вання означає включення у процес праці не лише фізичних і духовних властивостей людини, а всієї людської особи з притаманними їй метою, волею, свідомістю, культурними навичками тощо. Це надає вартісним властивостям людської робочої сили особливого харак¬теру і по¬зна¬чаєть¬ся на кожній із сторін товару робоча сила.
Вартість робочої сили, як і будь-якого іншого товару, визначається робочим часом, необхідним для виробництва і відтворення цього специфічного товару. Це означає, що робоча сила, являючи собою здатність до праці, невіддільна від самої людини, збереження її нормальної життєдіяльності, що можливо лише шляхом задоволення її потреб, для чого живий організм потребує певної суми життєвих засобів.
Таким чином робочий час, необхідний для відтворення робочої сили, є часом необхідним для створення засобів існування, необхідних для підтримання життя її власника. Тож сума життєвих засобів повинна бути достатньою для підтримання працівника у стані нормальної життєдіяльності.
Споживча вартість робочої сили виявляється в процесі споживання робочої сили (тобто праці, а не здатності до праці), який є процесом виробництва товарів, вартості і додаткової вартості. З погляду споживної вартості специфіка цього товару виявляється в тому, що у процесі його споживання він не зникає, а створює нову вартість, більшу від вартості самого товару робоча сила. Отже, в основу визначення споживної вартості товару покладено абстрактну працю (певну її кількість). Конкретна праця не є для капіталіста специфічною вартістю, оскільки вона не впливає на процес самозростання вартості. Тому специфічність вартості товару робоча сила полягає у здатності до такої кількості абстракт¬ної праці, яка перевищує необхідні витрати праці на відтворення самої робочої сили.