Економічна теорія. Шпаргалка.

-вл.релігійних орг-цій

Індивід.вл.громадян:

-особиста вл.

-вл.трудового господарства

-вл.селянського та особистого

підсобного гос-ва.

Влісність спільних під-в,іноз,громадян,організацій і держав.

Приватна власність.

До поч.90р.перевага надавалася сусп. Власності в 2-х осн.формах державній і колгоспно- кооперативній .Державна вл.останім часом істотно зменшилась як в основ. Фондах так і у валютному сусп. Продукті Одержавлення вл.що здійснюв.у нащій країні не маючи наукового підгрунтя і суперечию потребам сусп. розвитку.отже об”єктивною необхідністю є існування різних форм господарювання ,а отже і форм привласнення.Даний висновок підтверджується і досвідом розвинутих капіт.країн який свідчить що МТР не лише не виключає різноманітності форм господарювання а й навпаки – вимагає підтримання такої різноманітності Все це свідчить про те що відносили вл.в Україні мають бути докорінно перебудовані ВР були прийняті закони “Про власність” Про приватизацію майна держав.підприємств”Проприват.невеликих держ.під-в” Про приватизаційні папери”

10.Економічна система: її сутність та структурні елементи.

Система – органічно ціле утворення, що складається з ряду створюючих його частин, закономірно та міцно пов’язаних між собою причинно-наслідковими зв’язками та залежностями.

Під економічною системою розуміється особливим образом упорядкована система зв’язків між виробниками і споживачами матеріальних благ і послуг. Структура економічної системи: 1.Продуктивні сили. 2. Виробничі відносини. 3. Господарський механізм. Продуктивні сили – матеріальна основа економічної системи. Включає 2 елементи: робочу силу і засоби виробництва. Робоча сила: 1. Особистий фактор виробництва. 2. Сукупність фіз. І духовних здібностей людей до праці. 3. Підприємницькі здібності людини. Засоби виробництва – речовий фактор суспільного виробництва: 1.Предмети праці: а) дані природою. Б)перероблені людською діяльністю (сировина). 2.Засоби праці: а) машини, устаткування, інструменти. Б) технологічні процеси і енергопостачання. В) інформація, інформаційне забезпечення. Виробничі відносини є об’єктивні і матеріальні, адже складаються незалежно від волі і свідомості людей і є суспільною формою проявц продуктивних сил. Вони поділяються на соціально-економічні і організаційно-економічні. Соц.-ек. – це зв’язки людини з людиною. Орг.-ек. – відносини, що характеризують організаційну форму розвитку продуктиних сил. Господарський механізм – частина економічної системи, що регулює економічну діяльність і забезпечує раціональне співвідношення між окремими підсистемами і елементами економічної системи. Кожна економічна система включає в себе: провідний тип власності на ресурси (приватний і державний), основні групи суб'’ктів суспільного виробництва і відносини між ними, економічну форму результатів виробництва, принципи організації виробництва, розподілу, обміну, споживання; загальні економічні закони.

11.Формаційний і загально – цивілізаційний підходи до типізації суспільства.

В економічній літературі визначають різні моделі, типи економічних систем. Класифікація їх залежить від різних критеріїв. Головними з них є домінуюча форма власності, технологічний спосіб виробництва, спосіб управління і координації економічної діяльності тощо. Поширеною є класифікація економічних систем за технологічним способом виробництва, рівнем розвитку продуктивних сил. Розрізняють доіндустріальне суспільство – економічну систему, в якій домінує ручна праця; індустріальне суспільство, основою якого є машинна праця; постіндустріальне суспільство, що грунтується на автоматизованій праці, оснащеній комп’ютерною інформацією.