Суть та види відтворення

План

Суть процесу відтворення

Види відтворення

Особливості відтворення в аграрній сфері економіки

Література

Суть процесу відтворення

Основою життя людського суспільства є матеріальне виробництво, бо в ньому створюються необхідні засоби існування людини. Проте одним актом виробництво не закінчується. Так само, як людство не може перестати споживати, воно не може перестати виробляти. Тому виробництво повинно постійно повторюватись. Безперервне повторення виробництва отримало назву відтворення.

Суспільне виробництво як виробництво на макрорівні (країна, міждержавні економічні об’єднання тощо) є виробництвом для задоволення людських потреб і знаходиться в постійному русі, проходячи такі стадії: власне виробництво, розподіл, обмін і споживання продуктів і послуг. Усі ці чотири стадії суспільного виробництва, по-перше, взаємопов’язані в єдиному процесі і взаємодіють між собою; по-друге, перебувають у постійному економічному кругоо¬бігу. Виробництво має постій¬но відновлюватись через свої чотири стадії. Для цього потрібні постій¬не виробництво, розподіл та обмін продуктів та послуг як особис¬того, так і виробничого призначення. Процес суспільного вироб¬ництва, взятий не як одноразовий акт, а в постійному повторенні та відновленні, називається суспільним відтворенням.

Для цього процесу необхідне постійне відновлення всіх факто¬рів виробництва: робочої сили, засобів виробництва та природних ресурсів, середовища існування, При цьому відновлення останньо¬го — нагальна потреба суспільного відтворення в сучасних умовах інтенсифікації виробництва. Всі зазначені фактори необхідні для нормального ходу відтворення.

Відновлення робочої сили пов’язане з відновленням працездат¬ності її і у ширшому розумінні з підготовкою замість працівників, які відходять від виробництва, наступної належної зміни. Цього можна досягти постійним відновленням предметів і засобів особис¬того споживання, розвитку системи соціального захисту, підготов¬ки працівників відповідної кваліфікації тощо.

На початку кожного наступного циклу економічного кругообігу слід мати необхідні засоби виробництва. Спрацьовані засоби праці (машини, механізми, технологічні лінії, будівлі, споруди тощо) ма¬ють бути замінені на нові чи відремонтовані, а використане пали¬во — відновлене. Відтворення не може відбуватися і без відновлен¬ня предметів праці (запасів сировини).

Складовими процесу відтворення сьогодні стало відтворення природних ресурсів, які використовують у процесі виробництва, та середовище проживання людей у цілому. Для постійного відтво¬рення необхідне постійне відновлення природних ресурсів: понов¬лення родючості земель, лісних масивів, підтримання чистоти во¬дних і повітряних просторів тощо. Особливого значення набули, по-перше, раціональне використання таких невідтворюваних ре¬сурсів, як нафта, газ, металеві руди; по-друге, пошук на основі науко¬вих досягнень заміни їх іншими джерелами енергії та сировиною.

Отже, обов’язковою складовою процесу суспільного відтворен¬ня є його натурально-речова частина у вигляді відновлення про¬дуктивних сил. При цьому надзвичайного значення набуває пробле¬ма пропорційності — певних кількісних співвідношень між складови¬ми суспільного виробничого циклу. При поновленні виробничого циклу необхідно не просто мати робочу силу і засоби виробництва, а співвідношення їх у конкретних пропорціях. Порушення пропор¬ційності неминуче призводить до зниження ефективності суспіль¬ного виробництва і негативно впливає на розвиток багатства сус¬пільства та добробут його членів. Одна з перших схем ведення про¬порційного процесу відтворення була розроблена відомим фран¬цузьким економістом і політичним діячем Ф. Кене ще у XVIII ст. У своїй знаменитій “Економічній таблиці” він намагався показати не індивідуальні акти купівлі-продажу, а оборот сукупного річного продукту між трьома класами: 1) власниками землі; 2) фермерами як безпосередніми виробниками; 3) промисловим класом (підприємці й робітники).