“Гроші і їх функції”

Банкноти в обігуМонети в обігуЗалишки готівки в касах підприємств і організацій

МоМ1М2М3

Рис. 2. Структура грошової маси в Україні.

II Традиційні та сучасні форми безробіття. Способи регулювання зайнятості.

1. Зайнятість та її основні форми. Зайнятість з погляду речового змісту — це діяльність людей, спрямована на задово¬лення особистих, колективних та суспільних потреб. З погляду суспільної форми — це певна сукупність соціально-економічних відносин між людьми з приводу забезпечення працездатного на¬селення робочими місцями, формування розподілу і перерозпо¬ділу трудових ресурсів для його участі в суспільне корисній праці і забезпечення розширеного відтворення робочої сили.

Ця сукупність соціально-економічних відносин виявляється у певних економічних категоріях: індивідуальна (сімейна), ко¬лективна трудова діяльність, процес праці, інтенсивність та про¬дуктивність, мобільність робочої сили, загальноосвітня та про¬фесійна підготовка кадрів, заробітна плата та ін.

Діалектична єдність речового змісту і суспільної форми втілюється в синтезуючому визначенні зайнятості як економічної категорії.

Зайнятість — система соціально-економічних відносин між людьми, що виникає в процесі їх діяльності, зорієнтованої на задоволення по¬треб людей, а також при забезпеченні працездатного населення ро¬бочими місцями та здійсненні розширеного відтворення робочої сили.

Відповідно до Закону України "Про зайнятість", прийнятого Верховною Радою України у 1991 р., до зайнятих належать осо¬би, що працюють за наймом, працюють самостійно (ІТП, підпри¬ємці, творчі працівники, члени кооперативів, фермери); обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах дер¬жавної влади, громадських об'єднаннях; які проходять дійсну службу у Збройних силах; які одержують професійну підготовку або перепідготовку з відривом від виробництва, учні та студенти денних форм навчання; направлені на виконання громадських оплачуваних робіт; ті, що виховують малолітніх дітей, доглядають за хворими та людьми похилого віку; громадяни інших кра¬їн, які працюють у народному господарстві України.

Розрізняють три основні види зайнятості: повну, раціональ¬ну й ефективну.

Повна зайнятість — надання суспільством усьому працездатно¬му населенню можливості займатися суспільне корисною працею на основі якої здійснюється індивідуальне (у межах сім'ї) та колек¬тивне (з участю фірм, компаній, держави) відтворення робочої сили і задоволення всіє! сукупності потреб.Раціональна зайнятість — зайнятість, яка має місце в суспільс¬тві з урахуванням доцільності перерозподілу та використання тру¬дових ресурсів, 'їх статевікової та освітньої структури.

Цей вид зайнятості не завжди буває ефективним, оскільки здійснюється для поліпшення статевікової зайнятості, залучення до трудової діяльності працездатного населення окремих відста¬лих регіонів тощо.

Ефективна зайнятість — зайнятість, що здійснюється відповідно до вимог інтенсивного типу відтворення та критеріїв економічно] доцільності й соціальної результативності, зорієнтована на скоро¬чення ручної, непрестижної, важкої праці.

Трудова діяльність за формами власності здійснюється на дер¬жавних, колективних та приватних підприємствах. Приватні під¬приємства, у свою чергу, поділяють на індивідуальні (сімейні) трудові та приватнокапіталістичні. Переважна частина працездатно¬го населення в розвинутих країнах світу зайнята у недержавному секторі. З погляду структури народного господарства більша час¬тина працездатного населення працює у сфері нематеріального виробництва (майже 2/3 від загальної кількості, а в США — по¬над 70%). У сільському господарстві зайнято від 2,5 до 5% за¬гальної кількості робочої сили, в Україні — до 18%.

Розрізняють основну й спеціальні форми зайнятості. Основ¬ну форму регулює трудове законодавство і типові правила внут¬рішнього розпорядку щодо різних категорій працівників. Спеці¬альні, або нетрадиційні, форми зайнятості (робота вдома, за су¬місництвом, індивідуальна й кооперативна трудова діяльність та ін.) здійснюються відповідно до спеціальних правових норм. У США та .Англії такими формами зайнятості охоплено понад 30% робочої сили.