Походження грошей. Роль держави у створення грошей

Гр. обіг та золотий запас пов’язани між собою.

гр. доходи. На мікрорівні гр. – форма капіталу, елемент багатства. Чим більше гр. у індивідуального власника, тим він багатіше. В сукупному гр. обороті гр. не виступають функціональною формою капіталу. Їх маса не вважається багатством країни. Капіталізація гр. прискорює реалізацію сукупного вал. прод-ту, збільшення його – зростання сусп. багатства. Гр. кошти при індивідуальн. капіталі – це власні кошти, частина яких йде на погашення боргів, а інша вільна – на гр. ринок як ресурс для кредитування ін. суб’єктів.прискорюється гр. обіг. При виникненні потреби в додатковій масі гр., поповнення обороту здійснюється за рах. додаткової емісії, яка здійснюється при: 1) розширенні кредитування суб’єктів банками при зростанні обсягів вал. нац. пр-ту. 2) при перевищенні імпорту над експортом; 3) при уповільненні швидкості руху гр. по обороту. Тобто гр. оборот – самостійне ек. явище, безпосередньо пов’язане з процесом сус-ного відтворення в цілому. Суб’єкти - всі юр. та фіз. особи, які беруть участь у вир-ві, обміні і споживанні вал. нац. пр-ту: всі під-ва (с\х, промислов, буд-во тощо), державні, комерційні, банки, все населення, що одержує та втрачає гр. кошти. Ек. основа гр. обороту – процес сус-ного відтворення, який визначає його сутнісну єдність і безперервність.

13. Грошові потоки, поняття, їх взаємозв’язок та характеристика окремих потоків.У основі руху грошей лежать платежі, що здійснюють ек. суб'єкти. Сукупність платежів, що обслуговують окремий етап процесу розширеного відтворення, називається гр. потоком. Виходячи з цього грошовий обіг - це сукупність грошових потоків. Існують основні ринки гр. потоку: ринок продуктів – реалізується створений фірмами нац. прод., ринок ресурсів – фірми купують ресурси для вир-ва (роб. силу, ділянки тощо), грош. ринок – реалізуються вільні гр. кошти. Це внутрішні ринки, а також існує і світовий ринок. Для розгляду сукупного гр. обороту наведемо припущення: 1) Всі ресурси, необхідні ф-мам для вир-ва і для самих фірм, знаходяться у власності дом. гос-в; 2) весь прибуток надходить дом. гос-вам, тому податки тільки від дом. гос-в. 3) фірми засоби для розширення своєї дія-ті мобілізують на внутрішньому гр. ринку: весь прибуток дом. гос-вам 4) ек-чна збалансованість припускає рівність нац. продукту і нац. прибутку. Існують схеми гр. потоку: 1.Оплата фірмами необхідних ресурсів,2.Формування прибутків дом. госп-в від реалізації ресурсів (формування нац. прибутку) 3.Витрати дом. гос-в на купівлю товарів і послуг 4. Сплата податків (чистих) 5.Формування сімейних заощаджень і надходження їх на гр. ринок. 6.Фірми звертаються на гр. ринок і мобілізують засоби для інвестицій (для розширення своєї дія-ті). 7.Витрати фірм на купівлю необхідних інвестиційних товарів 8.Мобілізація державою відсутніх коштів на гр. ринках: розміщає держ. ЦП. 9.Витрати держ. на оплату держ. закупівель 10. Витрати на оплату імпорту. 11. Надходження грошей від експорту. Якщо 10=11 - автоматична збалансованість 12.Прибутки фірм від реалізації зроблених товарів: весь нац. продукт 12=2. Для нормальної, збалансованої роботи всіх потоків на внутр ринку повинен бути нормальний гр. ринок. Разбалансированість гр. обігу виникає коли: в ек-ці імпорт менше, ніж експорт, гр. із внутрішнього обігу на зовнішній ринок пішло більше, ніж від експорту. Гр. в обігу менше, ніж необхідно для реалізації зроблених товарів і послуг (труднощі в

покупців на ринку + тривалість перебування їх у бюджетн установах. Якщо вони затримують платежі, то збільшується тривалість обороту гр., зменшується швидкість обігу. Чинники, які впливають на швидкість обігу гр. поділяють на 2 групи: з боку платоспроможного попиту (зміна попиту на гр., споживання, потреби населення) і з боку пропозиції (розвиток вир-ва, ринкові відносини, інфраструктура ринку тощо). На швидкість гр. обігу впливають: розвиток кредитних і банківськ. відносин, нагромадження, ек. інфраструктура (транспорт, оптова та роздрібна торгівля, ринок ЦП тощо). Поліпшення швидкості гр. обігу приводить до прискорення доставки товарів до покупця, передача гр. від платника до одержувача. Ек. наслідки V: вплив на пропозицію гр.., на платоспроможний попит і на витрати обігу; регулює гр. обіг; змінює інтенсивність ек. процесів. Але V важко прогнозувати та регулювати.

18. Закон кількості грошей, необхідних для обороту.

Сутність з-ну: протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна , об’єктивна маса купівельних і платіжних засобів. Суть: Мф=Мн, Мф – фактична маса гр. в обігу, Мн – об’єктивно необхідна для обігу їх маса. МфМн - зайві гр., МфМн – нестача. Мн – це всі форми гр., готівк. і безготівкові. Мн= PxQ/V, PxQ – сума цін товарів, що реаліз. за певний період, V – сер. кільк. оборотів гр. одиниці за цей же період. Враховуючи кредити, боргові зобов’язання, то Мн можна виразити як: Мн= (PxQ-K+П-ВП)/V, К- сума продажі товарів в кредит, П – загальна сума платежів, строк опл. яких настав, ВП – сума платежів, які погашаються шляхом власного зарах. боргів. Зовнішні інструменти впливають на масу Мф і Мн зі сторони казначейських та банківських гр. Казначейські гр.: МфМн – держ. випускає гр. зг своїх потреб, а не потреб обігу  знецінення гр., є зовнішн. проявом порушення з-ну. Мф=Мн досягається при підвищенні цін, Мн збільшується до фактичн. наявної маси. Тут знецінення гр. – порушення з-ну Мн. При обслуговуванні банківськими гр. Мф=Мн в разі, сталості гр. Якщо випуск гр., не використовується для покриття бюджетн. витрат, а здійснюється на основі банківського кредитування, то з-н Мн забезпечується дотриманню принципів і закономірн. кредитного процесу. З цього збільшується Мф до Мн, т.як позички перевищують обсяг погашень. Під час випуску Мн створюються передумови для вилучення їх з обігу і підтримання гр. маси в обігу на об’єктивн. необхідному рівні. Мн=Мф вирішується через регулювання співвідношень між попитом і пропозицією гр. на гр. ринку.