Походження грошей. Роль держави у створення грошей

4.Функція грошей як міри вартості.

Функція Гр.- це певна дія чи “робота” Гр. щодо обслуговування руху варт в процесі суспільн. відтворення. Існує 5 функцій Гр: міри вартості, засоби обігу, засобу платежу, засобу нагромадження вартості і світових Гр. Міра варт – це функція, в якій Гр забезпечують вираження і вимірювання варт товарів, надаючи їй форму ціни. Гр виконують ідеально функцію міри варт. Виробних визначає ціну на товар, але встановлює її остаточно після зустрічі з покупцем і наявністю реальних Гр у нього. Ціна визначається в момент операції купівлі-подажу. Гр. як міра варт використовуються як рахункові (одиниця рахування) на мікрорівні, як визначення підприємством своїх витрат і доходів від реалізації пр-ції, так і на макрорівні – показники обсягу нац. доходу, ВНПр, інвестицій тощо.

5. Функція грошей як засобу обігу.

Функція Гр.- це певна дія чи “робота” Гр. щодо обслуговування руху варт в процесі суспільн. відтворення. Існує 5 функцій Гр: міри вартості, засоби обігу, засобу платежу, засобу нагромадження вартості і світових Гр. Засіб обігу – це функція, в якій Гр є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Обмін товару йде за схемою Т-Г-Т. Участь грошей вносить зміну: виникає продаж (Т-Г) і купівля (Г-Т). При продажу (Т-Г) продавець отримує Гр, але може їх не відразу використати. Розрив схеми має велике значення: 1) з’являється можливість затримувати Гр. і нагромаджувати варт.розширює цілі і розвиток вир-ва; 2) поширюються межі бартеру: товар може продатися не тільки продавцеві, але й тому, хто має в ньому потребу  розвиток конкуренції товаровир-ків. 3) власник Гр може придержувати Гр, використати на інш. ринку розширення ринк. відносин. Тобто розвиваються ринкові відносини, повноцінні Гр

продажу за гр., коли гр. стали носієм капіталу і знаходяться в центрі ринку, коли на ринку розвивалася конкуренція (за покупця, за робоч. місце тощо), на ринку, де основна боротьба іде за отримання більшої суми гр. доходів. У проблемі ролі гр. розрізняють 2 аспекти: якісний і кількісний. В якісному ас-ті – роль гр. виявляється у тому, що саме гр. середовище позитивно впливає на розвиток сус-ного вир-ва через: 1) стимулюючу роль гр. - величезний стимул до праці. 2) виробляється стільки, скільки реалізується, а надлишок зберігається в гр. формі чи в позичковому капіталі. 3) дешевше реалізувати товар за гр. ніж за бартер, мінуючи посередників економія на витратах, менше потреб в обігов капітали, задовольняються потреби споживачем. 4) ринок стає могутнім завдяки конкуренції, стимулюванню вир-ва та ек. споживання. Гр. в ринков ек. стають носієм позичкового капіталу через банки. Через податки, позичков. %, ціни, бюджетн. фінансування держава може регулювати ек. процеси на мікро- та макрорівнях. Кількісний аспект ролі гр. полягає втому, що через зміну гр. в обороті можна впливати на ек. процеси. Держава через банки змінюють платоспроможний попит, ціни, %, вал. курс. Через ці показники забезпечується вплив на темпи ек. розвитку, на стабільн. цін, на рівень зайнятості населення, інвестиції, розвиток імпорту та експорту тощо

11. Еволюція ролі грошей в перехідній економіці України.Роль гр. в Україні помітно зростає. Той, хто має гр,, може купити будь-якій товар на внутр. ринку. З цього виникає потреба заробляти більше гр. і ек-но їх витрачати. Банківські заходи, грош-кредитна політика, динаміка цін регулюються державою. Але слабкість банк. сис-ми, інфляція, недовіра людей (перевага бартеру, переведення капіталу за кордон, конвертація його в інвалюту) негативно впливають на розвиток ек. Дивлячись на розвинуті країни можна виділити успішні напрямки в використанні гр: 1) переведення всіх сфер на ек. відносини, до самофінансування не тільки під-в, а й сфер науки, освіти, здоров’я тощо. 2) забезпечення інтересів виробника, окремих колективів для ефективного використання гр., ек. стимулювання. 3)доходи всіх ек. відносин гарантовано капіталізуватизростання інвестицій, зміцнення банків. 4) забезпечення сталої варт. гр., участь їх в міновому процесі, витіснення бартеру.

12. Поняття грошового обороту, його суб’єкти, складові та загальна схема.

Гр. оборот - процес безперервного руху гр. між суб’єктами ек. відносин при обслуговуванні розширеного вир-ва. Розглянемо гр. оборот на макро-, мікрорівні, в сукупному гр. обороті і при індивідуальному капіталі. На макрорівні гр. обіг обслуговує весь капітал сус-ва: авансують гр. на вир-вовиготовлення вал. нац. прод-ту, оплата за прод-ціюреалізація нац. про-тусуспільн. капітал в гр. формі, використання гр. виручкирозподіл вартості нац. прод. між власниками вир-ва та державою (через податки). У всіх ек. суб’єктах формуються.

Гр. агрегат – це специфічн. показник гр. маси, що хар-зує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. М0 – вся готівка поза банк. сферою, найвужчий показник, регулювання і контроль за ним складніший. М1 – М0 + гр., які розміщені в банках на поточних рах. (депозити до запитання). Включає в себе гр., які виконують функцію засобу обігу та засобу платежу. Це найбільш ліквідні гр. М2 – М1+гр, які розміщені в банках на строкових вкладах, М3 – М2+ гр., які розміщені в банках для проведення трастових операцій. М2 і М3 – включають в себе функцію заощадження (строкові депозити, ощадні сертифікати, трастові вклади). Ліквідність гр. маси знижується з кожним наступним агрегатом.