Походження грошей. Роль держави у створення грошей

26. Суть та основні елементи грошової системи.Гр. с-ма – форма організації гр. обороту в країні, яка встановлена на законодавчому рівні. В Україні з-н про Нацбанк регламентує гр. с-му країни. В складі гр. с-ми існують підсистеми: 1) с-ма безгот. розрах., 2) валютн. с-ми; 3) с-ми готівк. обігу. Елементи гр. с-ми: 1) найменування гр. одиниці – нац. валюта з істор. корінь нації. 2) Масштаб цін – величина гр. одиниці, про це свідчить відмінності в рівнях цін на одні й ті ж товари в різник країнах. Він залежить від інфляційних процесів в економіці. Антиінфляційна політика - проти постійного зменшення масштабу цін через деномінацію. 3) Види та купюрність гр. – визначає законодавчий орган. Держава не відповідає за забезпечення небанк. плат засобів (векселя, чеки), а визначає умови їх обігу. Право емісії у ЦБ, так гр. мають вид банківських білетів (банкнот) – їх емісія використовується для кредитування ЦБ комбанків, уряду. Виняткові випадки емісії можуть доручатися мінфіну, тут гр. називаються скарбничими білетами – для покриття бюджетних витрат в умова кризи держ. фінансів. Допоміжну роль основній валюті відіграють розмінні монети, які забезпечують платежі на суми, менші від розміру гр. одиниці. Купюрність теж визначається державою, її зручність, законне обслуговування, уникнення фальшивок. 4) Регламентація безготівкового гр. обороту – принципи здійснення безгот. розрах між ек. суб’єктами (форми, порядок документообороту); режим використання гр. коштів, які зберігаються на рах. в банках; порядок відкриття рах. в банках; порядок здійснення міжбанківських розрах, ін. 5) Держава регламентує готівковий гр. оборот – держава розробляє сис-му від підробки готівки; визначає платіжність гр. знаків (1999); регламентує принципи організації готівкового обігу під-в через принципи НБУ: зберігання гр. в банку, розрах. в готівк. формі (3000,00 грн) та безготівковий розрах. 6) нац. валютн. сис-ма – складова частка гр. сис-ми країни, тому всі елементи нац. валютн. сис-ми включаються в гр. сис-му країни. • вал. курс – ціна гр. одиниці однієї країни, виражена в гр. од. іншої. Існує 2 режиму вал. курсу: фіксований – держава офіційно прив'язує до інвалюти; плаваючий – вільний курс на ринку, без впливу держави; керовано-плаваючий курс – ЦБ проводить операції по регулюванню курсу (Україна). • степінь конвертованості нацвалюти (повна, часткова, зовнішня та внутрішня, по хар-ру операцій: конвертування валюти по поточним операціям та по операц., пов’язаних з рухом капіталу). Грн – частково конверт. валюта, конверт по поточн. операц., по руху капіталу – не повністю конвертована; • режим використання інвалюти на нац ринку; • регламентація внутрішнього вал. ринку державою через ЦБ обумовлює операц. внутрішнього вал. ринка. • режим вал. обмежень • регламентація міжнар. розрах. та міжнар. кредитн. відношень; • режим формування та використання офіціальних

збільшення попиту на ринку. Причини ін-ії видно з формули Фішера: P=(MxV)/Q, тобто на зріст цін впливають маса гр. (М) – найбільший чинник, швидкість обігу гр. (V), скорочення вир-ва (Q). Монетаристи вважають, що збільшення пропозиції гр. визначається гр-кредитн. політикою держави. Тобто заходами монетарної політики можна стримати ін-ію і створити сприятливі умови для подолання кризи. Кейсіянці на стороні ліберальної гр-кредитн. політики. Тобто монетарна політика не повинна заважати розв’язанню внутр. суперечностей і бути ліберальною для забезпечення пропозиції гр. на необхідному рівні. Наслідки ін-її: 1) в соціальній сфері – перерозподіл доходів між працівниками та підприємствами. Основа: здатність захистити свої доходи, їх зростання, монопольне становище. Страждають пенсіонери, студенти, науковці. 2) в економічній сфері: вплив на вир-во, торгівлю, кредитну та гр. систему, держ. фінанси, валютну систему, плат. баланс країни. Регулювання ін-її в умовах її зростання - держава проводить дефляційну політику, при цьому використовує механізм фіскальної та монетарної політики. Фіскальна: зниження розходів держ. бюджету, жорстка податкова політика, випуск цін. паперів. Монетарна п-ка: політика ЦБ дорогих гр. – пол-ка гр.-кредитн. рестрикції (збільшення норми обов’язкового резервування), зріст % ставки + ЦП, в якості продавця ЦБанк.

31. Суть, цілі та види грошових реформ.Гр. реформи – повна чи часткова перебудова гр. с-ми, яку проводить держава з метою оздоровлення гр., чи поліпшення механізму регулювання гр. обороту стосовно нових соц-екон. умов, чи одне і друге водночас. Мета – стабілізація гр. обороту. За глибиною реформаційних заходів: 1) структурна (повна) гр. реформа – перехід від біметалізму до золотого монометалізму, до паперово-гр. чи кредитн. обігу. Зміна в виді гр., в структурі економіки, держ. фінансів, банк. та валютн. системах (СРСР). 2) реформи часткового типу – зміни в гр. обороті, окремих елементів гр. с-ми, в масштабі цін, виду, номіналу, в емісії. Поділяються на формальні р-ми - зміна купюри на інший зразок, але масштаб цін не змінюється, та деномінаційні р-ми (зміна 100$ та 50 $) – збільшення гр. одиниці (масштаб цін). За хар-ром обміну старих гр. на нові: 1) неконфіскаційні р-ми – уцінка запасу гр., доходів, цін 2) конфіскаційні р-ми – встановлюються критерії обміну: скільки можна обміняти одному ек. суб’єкту, депозитні гр. на нові та їх норми. 3) нуліфікація – всі старі гр. недійсні і вилучаються з обігу. 4) обмін по курсу, який знецінюють старі. За порядком введення в обіг нових гр.: 1) одномоментні р-ми: обмін гр. за 7-15 днів. 2) реформи паралельного типу – ЦБ емітує нові гр. та в обороті є старі, існують одночасно і паралельно.

рухоме, ЦП, валютні цінності), зобов’язання 3-ї особи в погашенні боргу кредитору (гарантії, поручительства). Це захист від К. рисків. 5) платність користування - повернення кредитору власних гр. з %, який компенсує кредитору втрату доходу від позичених гр., стимулює позичальника до ефективного використання кредитн. гр.

36. Форми та види кредиту.