ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

Слід зазначити, що у структурі зов¬нішнього довгострокового боргу (він сягає нині 13.2 млрд. доларів, з яких 12.3 млрд., або 93% припадає на держав¬ний та гарантований державою) інвестиційний капітал (зокрема кредити, надані ЄБРР та іноземними банківськи¬ми установами під державні гарантії) становить лише незначну частку. Ос-новні обсяги — це борги за енергоносії (країни СНД), кредити, надані для підтримки платіжного балансу та фінан¬сування дефіциту державного бюджету (МВФ, Євросоюз, інші офіційні кредитори, іноземні кредитні установи, єврооблігації), зв'язані кредити для за¬купівлі товарів (у рамках міждержавних та міжурядових домовленостей). Зва-жаючи на брак прямих іноземних інве¬стицій у країну та значні обсяги зов¬нішнього боргу (у першому півріччі по¬точного року сукупні платежі з його об¬слуговування сягнули 15% від експорту товарів та послуг), зазначена структура зовнішніх кредитів (див. діаграму) може негативно позначитися на структурній реформі в Україні. Її ВВП постійно па¬дає і нині становить лише 37% від рівня 1990 року; прискорилися темпи ста¬ріння основних фондів; погіршилася структура виробництва з превалюван¬ням сировинних галузей та галузей, що випускають продукцію з низьким ступе¬нем обробки. Від 1990 року частка енер¬гоємних та сировинних галузей (мета¬лургії, електроенергетики, паливної промисловості) збільшилась із 21 до 50% від ВВП, тоді як машинобудуван¬ня і харчової промисловості — змен¬шилася більш як на 40%, а легкої про¬мисловості — у вісім разів (до 1.5%).

Стосовно вибору стратегічних цілей інвестування доводиться констатувати, що державні економічні програми та концепції не містять системи підпоряд¬кованих цілей (дерева цілей), визначе¬них економічними інтересами держа¬ви. Цілі забезпечення державної еко¬номічної політики (зокрема, перелік пріоритетних галузей) підміняються в них індикаторами (наприклад, фінансо¬вими), які, по суті, не є самоціллю і по¬винні лише сигналізувати про відхи¬лення від цілей. Бракує також аналізу відповідності вибраних інструментів державного регулювання економікою заявленим цілям, сумісності окремих засобів регулювання тощо.

ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА ТА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЦЕС

З огляду на те, що при вирішенні проблем системних перетворень питання фінансової стабілізації мають підпорядковане значення, валютна по¬літика повинна враховувати потреби інвестиційного процесу в країні та актив¬но йому сприяти. Водночас існує зво¬ротний вплив інвестиційного процесу на її цілі, зокрема па динаміку курсу.

Оскільки валютна політика — це комплекс заходів, здійснюваних у сфері міжнародних валютних та інших відно¬син як центральними банками, так і органами державного управління, її ре¬алізацією має передбачатися високий ступінь координації рішень усіх зацікавлених структур із метою забезпечен¬ня поточних (тактичних) та кінцевих (стратегічних) цілей економічної по¬літики. При цьому необхідно коригува¬ти проміжні (опосередковані) цілі, здоб забезпечити кінцеві: стабільність цін, високу зайнятість, економічне зростан¬ня та підтримку рівноваги платіжного балансу.

Основними інструментами валютної політики є:

•валютне регулювання;

•дисконтна політика;

•девізна політика;

•вибір режиму (системи) валютних курсів;

•зміна зовнішньоторговельного ре¬жиму;

•участь у міжнародних договорах тощо.

Чинним законодавством у сфері ва¬лютного регулювання створено умови для нормального проведення розра¬хунків між суб'єктами зовнішньоеко¬номічної діяльності України й інших держав за принципами світової торговельної та банківської практики.

У вересні 1996 року наша країна за¬явила про приєднання до Статті VIII Статуту МВФ і, отже, зобов'язалася не запроваджувати обмежень на здійснен¬ня поточних операцій платіжного ба¬лансу, в тому числі щодо повернення іноземних кредитів, репатріації інозем¬них власних коштів та нарахованих відсотків, комісій, пені, переказу за кор¬дон страхових платежів тощо.Для здійснення інвестиційної діяль¬ності в Україні іноземні інвестори ма¬ють право відкривати рахунки в уповно¬важених українських банках як у національній, так і в іноземній валютах. Відкриття рахунків резидентами Ук¬раїни та інвестування за межі країни піддягає ліцензуванню НБУ.