Приватизація як засіб припинення державної власності

завершення будівництва жилих будинків; утримання об'єктів соціально-культурного призначення; виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони на¬вколишнього середовища; внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх розміру та строків; виконання встановле¬них мобілізаційних завдань (ст. 27 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств").

Згаданий закон передбачає, що термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобіліза¬ційних завдань, має не перевищувати 5 років. Встановлення такого строку, на думку автора, не завжди виправдано. Щодо здійснення програм технічного переобладнання вироб¬ництва, впровадження прогресивних технологій такий строк видається занадто коротким. Що стосується такого зобов'я¬зання, як виконання заходів щодо створення безпечних і не¬шкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища, то воно взагалі не може бути обмежене у часі. Будь-яке під¬приємство протягом усього часу свого існування повинне організовувати свою діяльність з додержанням норм про охо¬рону навколишнього природного середовища, що передбачає і відповідні санкції за порушення цих норм.

Обмеження ж строком у 5 років виконання зобов'язань про збереження та раціональне використання робочих місць ставить у невигідне становище трудовий колектив відповідно¬го підприємства.

Не повинні обмежуватися у часі також зобов'язання щодо утримання об'єктів соціально-побутового призначення. Тому вважаємо, норму про термін дії вищенаведених зобов'язань доцільно було б переглянути.

Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору. Ця умова визнається істотною ст. 27 Закону України "Про приватизацію майна державних підпри¬ємств", яка встановлює, що до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включаються санкції за порушення його умов.

Сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до законодавства та умов договору. Згідно з ЦК України та законодавством про приватизацію на сторони за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації покладається цивільно-правова відпо¬відальність у таких випадках.

Відповідно до статей 231 і 232 ЦК України, якщо продавець на порушення договору не передає покупцеві продану річ, покупець має право вимагати передачі йому проданої речі та відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, зі своєї сторони, відмовитись від виконання договору І вима¬гати відшкодування збитків. Якщо покупець на порушення до¬говору відмовиться прийняти куплену річ або сплатити за неї

встановлену ціну, продавець має право вимагати, щоб поку¬пець прийняв річ, сплатив ціну та відшкодував збитки, завдані затримкою виконання, або може відмовитись від договору І вимагати відшкодування збитків.У разі прострочення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації (наприклад, порушення терміну оплати об'єкта приватизації) сторони відповідають згідно зі статтями 213—215 ЦК України. Боржник, який про¬строчив виконання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок про¬строчення боржника виконання втратило інтерес для креди¬тора, він може відмовитися від прийняття виконання і вима¬гати відшкодування збитків. У відносинах між організаціями відмова від прийняття простроченого виконання допус¬кається тільки у випадках і на умовах, встановлених законом або договором. Боржник не визнається таким, що простро¬чив, поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок про¬строчення кредитора. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час простро¬чення три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Закон України "Про приватизацію майна державних під¬приємств" у п. 4 ст. 29 встановлює, що покупці, які не спла¬тили за об'єкт приватизації протягом встановленого строку, сплачують на користь органу приватизації неустойку у розмірі 20 відсотків ціни, за яку куплено цей об'єкт, відповідно до По¬станови Кабінету Міністрів У країни "Про порядок сплати і роз¬мір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизацГГ1.

При цьому рішення про викуп об'єкта або результати кон¬курсу, аукціону підлягають анулюванню.

Залишаються незрозумілими правові наслідки такого ану¬лювання, бо в законі про це не йдеться. Виникає питання, чи анулювання рішення про викуп або результатів аукціону, кон¬курсу означає фактичне розірвання договору, чи може бути лише приводом для звернення до суду про його розірвання.