Приватизація як засіб припинення державної власності
В разі продажу акцій відкритих акціонерних товариств через центри сертифікатних аукціонів відповідно до Положен¬ня про центри сертифікатних аукціонів, затвердженого поста¬новою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 1995 р. Положення про порядок проведення сертифікат¬них аукціонів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 1995 р. № 218, Тимчасового поло¬ження про порядок проведення сертифікатних аукціонів в окремих регіонах, затвердженого наказом ФДМУ від 21 лю¬того 1996 р. № 189, Положення про порядок проведення спе¬ціалізованих сертифікатних аукціонів за компенсаційні серти¬фікати, затвердженого наказом ФДМУ від 5 квітня 1996 р. №395, договір купівлі-продажу не укладається, а право власності покупця на придбані ним акції підтверджується ви¬тягом із протоколу про результати сертифікатного аукціону.
Купівля-продаж акцій відкритих акціонерних товариств на фондових біржах згідно з Порядком проведення на Україн¬ській фондовій біржі, її центрах та філіях торгів з продажу пакетів акцій підприємств, що приватизуються, затверд¬женим Фондом державного майна України та головою правління Української фондової біржі 28 лютого 1996 р., здійснюється шляхом укладення біржового контракту.
Предмет договору купівлі-продажу у процесі привати¬зації. Оскільки предметом будь-якого договору купівлі-про¬дажу є передача певного об'єкта у власність покупця, то важ¬ливим є питання про момент переходу права власності до покупця. Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" у редакції від 19 лютого 1997 р. встановлює пра¬вило, за яким право власності на приватизований об'єкт переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, що цілком відповідає вимогам ЦК України І є позитивним кроком у розвитку приватизаційного законодавства. Адже у попередній редакції згаданого закону взагалі не був визначений порядок переходу права власності на приватизовані об'єкти, а Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 р. встановлював, що до покупця, який при¬дбав на аукціоні, конкурсі об'єкт приватизації, переходить ' право власності на цей об'єкт з моменту удару молотка ліци-татора або підписання протоколу засідання конкурсної комісії про визначення остаточного переможця, при викупі під¬ приємства— з дати прийняття органом приватизації рішення про викуп. Це право власності на державне майно підтверд¬жується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації. Договір укладався згідно з Положенням про застосування способів приватизації майна державних підприємств від 4 лютого 1993 р. № 56 (пункти 2.3, 2.4, 3.4 та 4.4) та Положенням про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації (пункти 3.1 та 4.9) після проведення аукціону, конкурсу, після прийняття рішення про приватизацію об'єкта та після його підготовки до приватизації, тобто після переходу права влас¬ності до покупця.
Така конструкція переходу права власності до покупця викликала сумнів щодо її відповідності нормам ЦК України. Договір купівлі-продажу вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма його істотними умо¬вами. Удар молотка ліцитатора (відповідно підписання прото¬колу конкурсної комісії чи прийняття рішення про викуп) означав перехід права власності на майно, що приватизує¬ться; це свідчило також про те, що сторони погодили усі істотні умови купівлі-продажу і не мають потреби додатково укла¬дати договір купівлі-продажу. Але оскільки передбачалось обов'язкове укладення договору купівлі-продажу на підтвер¬дження переходу права власності, то це давало підстави вва¬жати, що удар молотка ліцитатора (підписання протоколу кон¬курсної комісії, прийняття рішення про викуп) фактично не фіксував перехід права власності. Ця думка мала право на існування, бо покупець не може здійснювати права власника до укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.Ціна об'єкта приватизації. Відповідно до статей 9,17,18, 21 та 23 Закону України "Про приватизацію невеликих дер¬жавних підприємств (малу приватизацію)" в редакції від 15 травня 1996 р. договір має включати остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу цілісного майнового комплексу чи пакета акцій акціонерного това¬риства, створеного у процесі приватизації або корпоратиза-ції. Остаточну ціну об'єкта під час продажу його на аукціоні визначають у ході проведення аукціону на основі початкової ціни. На початку торгів ліцитатор оголошує початкову ціну продажу об'єкта. Якщо протягом 3 хвилин після оголошення не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з уда¬ром молотка робить оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну. Це і є остаточна ціна продажу об'єкта на аукціоні. При цьому кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, має перевищу¬вати попередню не менше як на 10 відсотків початкової ціни продажу об'єкта.
Остаточна ціна продажу об'єкта на аукціоні може бути й меншою за початкову. Якщо протягом 3 хвилин після оголо¬шення початкової ціни продажу покупці не виявляють бажан¬ня придбати об'єкт за оголошеною початковою ціною, ліци¬татор відповідно до умов угоди з органом приватизації має право зменшити ціну об'єкта, але не менше як на 10 відсотків.
Початкова ціна об'єкта може бути зменшена також у разі повторного проведення аукціону, але не більше як на ЗО відсотків.
Остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні фіксують у про¬токолі аукціону.