Наслідки порушення макроекономічної рівноваги

ліній AD та AS, є тимчасовими. Економіка тяжіє до виробництва

на рівні своїх потенційних можливостей. Тому необхідно

розрізняти короткотермінові і довготермінові наслідки тих

чинників, що спричиняють інфляцію попиту і витрат.

Моделювання інфляції попиту грунтується на правос-

торонньому зсуві лінії AD, що є адекватним збільшенню сукуп-

ного попиту. Причиною цих змін може бути збільшення кожного з

елементів сукупних витрат. Найважливішою серед них є

збільшення державних витрат і зменшення податків. Так само

сукупний попит зростає тоді, коли збільшується кількість гро-

шей в обігу. Вважається, що будь-які заходи експан-

сіоністської бюджетно-податкової чи грошово-кредитної пол-

ітики можуть спричинити інфляцію попиту. Зобразимо результат

дії цих чинників графічно:

Перехід від А до В ще не є інфляцією. По-перше, це

підвищення цін здійснюється на короткому проміжку (інфляція ж

вважається тривале зростання загального рівня цін). По-друге,

воно супроводиться збільшенням обсягів виробництва і може

розглядатись як безпосередній його наслідок. Перехід від точ-

ки А до В поясню/ться тим, що зростання цін на продукціюкінцевого виробництва стимулює зростання загальних обсягів

виробництва.

З часом зростання цін на засоби виробництва починає наз-

доганяти зростання цін на продукцію кінцевого виробництва.

Лінія сукупної пропозиції зсувається ліворуч, і у дов-

готерміновому періоді виробництво, яке зменшується, опиняє-