Наслідки порушення макроекономічної рівноваги

кількісне зростання доходів має номінальний характер і може

означати падіння реальних доходів; водночас норма оподат-

кування протягом певного часу лишається незмінною, і платник

податку несе додатковий тягар;

2) перерозподільчий ефект, коли втрачають усі, хто має фіксо-

вані доходи, а також ті, хто надає гроші у позику під нез-

мінний процент;

3) втрата цінами регулюючої ролі, яка пояснюється тим, що

внаслідок інфляційного зростання цін скорочуються обсяги ви-

робництва і споживання (виробники скорочують виробництво че-

рез подорожання ресурсів, споживачі обмежують споживання че-

рез зменшення реальних доходів);

4) Втрата всіма грошовими показниками здатності бути вим-

ірниками економічних процесів через постійну зміну масштабу

вимірювання (100 грошових одиниць одного року можуть бути у

декілька разів меншими, ніж 100 тих же одиниць іншого року).

Цікавим є питання про те, чи можна кількісно виміряти

суспільні втрати від інфляції. Аналізуючи витрати, пов'язані

із подоланням інфляції у 70-х роках, американський економіст

Артур Оукен дійшов висновку, що зниження інфляції на один

процентний пункт вимагатиме скорочення реальних обсягів ВНП

на 10% нижче природного рівня, що, в свою чергу, передбачає

10-11% не збільшення норми безробіття (порівняно з її при-

родною нормою на рівні 6%).

4. Висока соціально-економічна "ціна", яку суспільство