Макроекономічна динаміка

рівню продуктивних сил, що вимагає творення нових економічних

відносин. Але цей перехід завжди болісний, він суп-

роводжується опором старої економічної структури, яку слідперебудувати, що поглиблює її кризовий стан.

Структурна криза не долається простим переходом економ-

ічної системи від стагнації до зростання. Навпаки, загальне

економічне піднесення стимулює причини структурної кризи.

Нові і новітні галузі з сучасною технологією розвиваються ви-

сокими темпами, а традиційні за цей час не встигають навіть

вийти з депресії. Структурні диспропорції загострюють проб-

леми, пов'язані із циклічністю економічного розвитку, і вод-

ночас, циклічний розвиток поглиблює кризу структурної еко-

номіки. Циклічні кризи є засобом досягнення пропорційності

економіки, а структурні кризи посилюють диспропорції народ-

ного господарства і вимагають макроекономічного регулювання з

боку держави.

Подолання структурної кризи ускладнюється зростаючими

соціальними вимогами до суспільного виробництва, насамперед у

сфері екологічної безпеки. Зокрема, у чорній металургії, наф-

топереробній і целюлозно- паперовій промисловості від 10 до

25 відсотків інвестицій спрямовуються на охорону нав-

колишнього середовища ( відповідно до державних стандартів).

Значні кошти витрачаються на обладнання робочих місць, забез-

печення більш сприятливих умов праці. Ці об'єктивно необхідні

затрати обмежують можливості структурної перебудови.

Результатом структурних криз є регіональні кризи, які є