Макроекономічна динаміка

дорівнювало 1,01, - 1/4, -3/4

( П.Дуглас і Ч.Кобб виходячи з того, що коефіцієнт α і β

відображають відповідно частку капіталу і праці в доході,тоб-

то визначають,яка частка доходу дістається власникам капіталу,

а яка йде на оплату праці.Тут відображено уявлення про те,що

обсяг національного продукту дорівнює сумі річних грошовихдоходів у суспільстві,з одного боку,і сумі грошових витрат-з

іншого.

При цьому застосовуються показники граничного продукту ка-

піталу (МPК) і граничного продукту праці (MPL). Вони відобра-

жають віддачу (додатковий обсяг продукту) від використання до-

даткових одиниць капіталу або праці.Як уже було показано ,із

введенням наступних додаткових одиниць капіталу або праці MPK

і MPL будуть поступово зменшуватись.Якщо усі фірми в економіці

є конкурентними,тоді на кожний із факторів виробництва ( K чи

L) припадає рівно скільки,скільки граничного продукту він до-

дає до загального обсягу продукту.Тоді реальна заробітна пла-

та одного працівника дорівнює MPL,а фондовіддача одиниці

капіталу-MPK.Загальні реальні витрати на заробітну пла-

ту,таким чином,складуть MPL х L,а загальна сума реального до-

ходу від капіталу- MPK х K.Якщо кожному фактору виробництва

достається його граничний продукт, то сума усіх витрат , а

фактори (сума доходів на них) дорівнює загальному обсягу про-

дукту:

Y = MPK х K + MPL х L

Отже ,у виробничій функції доход на капітал дорівнює