Макроекономічна динаміка

В основі оцінки названих часток лежить передумова,

згідно якої доходи, одержані власниками відповідних вироб-

ничих ресурсів, можуть виступати як внески цих ресурсів у ви-

робництво продукту. Якщо додану вартість відобразити у формі

оплати капіталу і заробітної плати, їх частки дозволяють виз-

начити коефіцієнти, що зважують капітал і працю. Усі інші

індекси багатофакторної продуктивності, що з'явились згодом,

опираються на даний методологічний принцип, сформульований Д.

Кендриком.

Виробнича функція - це рівняння взаємозв'язку між обсяга-

ми випуску продукту і затратами виробничих ресурсів. В теорії

виробничих функцій, як правило, припускається,що факторами

економічного зростання є лише праця і капітал,тобто робоча

сила і засоби праці. Це означає, що ВВП розглядається як

спільна функція від обсягів L (трудових ресурсів) і К (за-

собів праці). У найбільш загальному вигляді ця функція запи-

сується так:

Y = f (К,L).

Якщо прийняти допущення про те, що затрати засобів праці

і робочої сили можуть здійснюватись незалежно один від

одного, то одержимо (згідно теореми Ейлера):

ΔY ΔY

Y = . К + . L ,

ΔК ΔL

де Y - ВВП, К - капітал (засоби праці), L - праця (робо-