Автоматизація розрахунково-касових операцій

Правові основи: значення та регламентування проведення розрахунково-касових операцій комерційними банками (ЧОМУ У ЗМІСТІ НАЗВА НЕ СПІВПАДАЄ З НАЗВОЮ У РОЗДІЛІ ?)

Розрахунково-касові операції полягають у забезпеченні руху грошових коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми дорученнями. Ці операції посідають особливе місце в банківській діяльності і відіграють важливу роль в забезпеченні успішного перебігу економічних процесів на макро і мікрорівнях.

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових операцій банків, які конститують їх як особливі фінансові установи, що називаються банками. Тому ці операції тісно пов’язані з усіма іншими банківськими операціями. Будь-яка операція банків – і пасивна, і активна, і надання послуг – неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже – розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому для виконання таких операцій банкам не потрібні додаткові резерви, оскільки необхідні кошти мають бути у тих клієнтів, за дорученням яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.За своїм характером ці операції, власне, є послугами, і за них банки стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди, а не процента. Одержання таких доходів обходиться банкам відносно дешево і без значних ризиків для їх фінансового стану. Тому зростання обсягів розрахунково-касових операцій є надійним і вигідним способом збільшення доходів і підвищення рентабельності банківської діяльності.

Для клієнтів банків розрахунково-касові операції забезпечують одержання грошового еквівалента за реалізовану продукцію чи послуги, оплату необхідних для виробництва матеріальних ресурсів, виплати заробітної плати працівникам, оплату зобов’язань банку перед бюджетом та позабюджетними фондами, накопичення та використання заощаджень тощо. Тому чим швидше та надійніше банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів, тим кращі умови створюються в останніх для відтворювального процесу, зміцнення платіжної дисципліни, оздоровлення фінансового стану, а в кінцевому підсумку – для підвищення життєвого рівня населення.

В організації розрахунково-касових операцій можна виділити три етапи: підготовка організаційних, технічних та технологічних передумов для здійснення платежу; формування та передавання інформації щодо платежу; переказування чи передавання грошей, тобто сам платіж. На першому етапі здійснюються такі дії, як відкриття в банках рахунків для учасників платіжної системи, створення комп’ютерних систем зв’язку, приймання, оброблення обліку та передавання інформації, емісія платіжних карток тощо. На другому етапі виконуються такі операції, як підготовка, забезпечення захисту, передавання банку та перевірка на достовірність інформації, необхідної для здійснення платежу на певних інструментах (носіях). На третьому етапі здійснюється приймання-видавання готівки з рахунків клієнтів, переказування грошей з рахунку платника на рахунок одержувача чи залік взаємної заборгованості.

Засади з організації та проведення розрахунково-касових операцій регламентовані наступними нормативно-правовими актами:

-Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20.03.91 р.;

-Положення “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затверджене Постановою правління НБУ 24.05.93 р.;

-Положення “Про порядок ведення касових операцій у народному господарстві України”, затверджене постановою правління НБУ 13.10.97 р.

- Інструкція № 1 “З організації емісійно-касової роботи в установах банків України”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 07.07.94 р. № 129, із змінами і доповненнями;

- Інструкція “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 29.03.2001р. № 135, зареєстрована Міністерством юстиції України від 25.04.2001р. за № 368/5559, із змінами і доповненнями;

- Інструкція “Про порядок відкриття і використання рахунків у національній та іноземній валюті”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 18.12.1998р. № 527.

Перелічені Інструкції є єдиними нормативними документами для всіх банків та установ, які проводять операції з готівкою національної і іноземної валюти, коштовностями та іншими цінностями, операції є проведення безготівкових розрахунків між юридичними та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності та державними цільовими фондами, бюджетами, міжбанківських та міжнародних розрахунків, розрахунків за товарними та нетоварними операціями.