Біосфера – як особлива зона живого
Відношення до природи.
Учні духовної науки знають, що все живе, тому вони звертаюить увагу на рослини, тварини, мінерали. Вони дуже обережні з природою і невидимими істотами. Для них земля священна, жива і населена незчисленними істотами. Землю потрібно поважати не задля неї, а задля себе. Потрібно також усвідомити, що кожна річ жива й що її треба поважати, турбуватись про неї і захищати її.
Природа населена багатьма істотами, невідомими людині. Вони мають різні назви в залежності від того, з якої країни вони походять. Коли ви гуляєте в лісі, на природі, ви повинні усвідомлювати, що всі істоти спостерігають за вами. І потрібно входити в контакт з ними, вказувати їм захоплення їхньою роботою. З ними можна розмовляти. Підійти, наприклад близько до дерева і сказати: “Яке ти прекрасне, могутнє і сильне! Ти так багато проживеш! Ох, якби в мене був твій опір і могутність”. Потрібно сказати іншим деревам про свою любов, що вони прекрасні”. Можна побачити величезну істоту, яка дивиться очима, повними світла, це Регент лісу, поєднання всіх душ тварин. Повертаючись додому, ви відчуваєте себе щасливими, тому що торкнулись справжнього життя.
Знаходячись поблизу океану, потрібно розмовляти з водяними істотами. Багато людей не розуміють різниці між доброи і злом і бояться космічної сили, про яку мало що знають.
Наш обов’язок природі.
Ми нагромаджуємо борг природі за все, що ми в неї беремо – повітря, воду, тепло, сонячні промені. Цей борг не можна оплатити грошима, тому ми повинні віддати його любов’ю, повагою і бажанням вчитись по великій Книзі Природи, показуючи доброту всім живим істотам, даючи їм наше тепло і світло. Від нас не вимагається повернення повітря, яким ми дихаємо, ні води, яку ми п’ємо. Ми не можемо виготовити воду чи повітря, тепло або світло. Ми одержали наші тіла від землі і колись ми їх повернемо, цього не минути. Ми можемо віддлати світлі випромінювання. Людям була дана квінтесенція світла, яку вони повинні збільшувати і посилати в простір. Але треба вміти це робити, бо інакше буде розповсюджуватись тільки темнота. Люди обмежені в фізичному плані, в духовному їх можливості безкінечні.
****
Мистецтво сновидіння, як здатність використовувати влані звичайні сни, перетворюючи їх в “контролюючу свідомість (за допомогою особливої форми уваги, яка називається другою увагою.”
Бездія як незнайома нам дія, яка очолює все наше існування, заставляючи його усвідомлювати свою світну частину. Щоб пояснити це, потрвбно нашу свідомість розділити на три частини. Найменша частина називається першою увагою, і це та увага яка розвинута в кожній нормальній людині в щоденному житті: воно охоплює свідомість фізичного тіла. Другу, більшу частину, називають другою увагою – й це та увага, яка нам потрібна, щоб отримати наш дух енергії і діяти, як світні істоти. Друга увага залишається на другому плані протягом всього нашого життя, якщо воно не виводиться наперед завдяки спеціальним вправам або випадковій травмі. І воно охоплює усвідомлення астрального тіла.
Омтання, найбільша частина, називається третьою увагою: це невиміряна свідомість, яка включає в себе безмежні аспекти фізичного і астрального тіла.
Якщо ввійти в третю увагу, то можна зразу її впізнати, тому. Що все в ній зразу ж стане тим, чим вона єнасправді – спалахом енергії. Цей стан дуже важко досягнути, але він плідний.
Сновидіння – це особиста справа. Яку тільки можна собі уявити. При кінцевому аналізі кожний, що бачить сон, відрізняється від всіх.
Ось можлива класифікація ріізних станів.
Спокійна активність – попередній стан, коли почуття засинають, але ще все усвідомлюють.Завжди в цьому стані сприймається світлове проміння червонуватого кольору – приблизно такого світла, яке бачиш, коли через міцно заплющені очі дивишся на сонце. Другий стан сновидіння називається динамічна активність. В цьому випадку червонувате світло розсіюється, як туман, і дивишся на яку-небудь сцену, ніби табло, так як сцена ця нерухома. Бачиш трьохвимірну картину. Пейзаж, вулицю, будинок, людину, лице – все, що завгодно.