Біосфера – як особлива зона живого
Біосистема являє собою організацію будь-якої контректної справи чи живої структури, інтересу, виробництва, продукції чи окремої дії, народжену спрамовани рухом виконавчих органів Творця в його власних інтересах.
Біомаса- це продукт біосистемного розпаду. Вона не може довго існувати тому що споживацький інтерес протирічить еволюційним інтересам природи по створенню біосистемної досконалості
Діяльність біосистеми включає в себе такі основні моменти:
1)включеня системи (народження біосистеми).
Виконується поступово і по мірі необхідності, а не по волі сліпої випадковості;
2)розвиток (випробування на міцність і живучість).
Підготовка організму до творчої життєдіяльності за рахунок нагромадження потенційних можливостей при взаємодії з навколишніми об’єктами і сеердовищем;
3)існування.
Обов’язковою умовою повноцінного існування будь-якої біосистеми є здібність щось ворити за власними інтересами;
4)відмирання.
Повна витрата здібності до успішногї взаємодії веде до взаємовиключення і розпаду біосистеми.
Біосистеми працюють незалежно від будь-чиєї волі по строгому графіку роботи власного “Реактора Сумісності”.“Променевий канал часу”- це реальна форма дійсності, яка не підлягає ніякому викривленню. Всі біосистеми і біосистемні явища зв’язані з цим каналом силою внутрішнього тяжіння власних “реакторів сумісності”, величина якої залежить від хвилевої структури тяжіння і не залежить від віддалі способу котактного зв’язку. Контактний зв’язок на практиці може здійснюватися будь-яким виконавчим органом, наприклад, руками, очима, губами, органами слуху, нюху, пам’яті, дотику або температурниим, ультразвуковим чи будь-яким іншим засобом відображення біосистемної сумісності, кожний з яких є окремим каналом біосистемного зв’язку. Діяльність “реактора сумісності” є незворотним, кінцевим і справедливим, незалежно від будь-яких штучних установок і розмірів насилля.
Приносити користь- це природна потреба будь-якого організму чи біосистемного пристрою і ніяких перекручень в цьому питанні природа не терпить і доповнень не вимагає. Чим більша несумісність, тим більший і дефіцит людськості. Позбутися цього дефіциту і інших проблем можна тільки одним природним способом- шляхом налагодження хвильової структури сумісості в босистемному пристрої.
Біосистемна технологія , на відміну від інших, дає гарантію на безаварійне виробництво кінцевого результату.
Біосистемний підхід не терпить несправедливого бачення успіху у виробництві, початого з невідомим фіналом (кінцевим результатом) і дає гарантію заданого переметру кінцевого результату в будь-якій біосистемі подій.
З позицій біосистемного підходу добре видно, що нещастя- це не випадковість, а продукт порушень біосистемної будови природи, в якому відсутні природні контактні зв’язки.
Абсолютна свобода для вибору сумісності є природною потребою будь-якого оргпнізму, і ніяких обмежень в цьому питанні природа не терпить, а там, де ці умови порушуються, збільшується кількість нещасть- з’являютьсявсе нові і нові біди.
З позицй біосистемного підходу добре видно, що боротьба- це не смерть, а творчість- безсмертя.