Екологічне виховання

Готуючись до зустрічей з вихованцями, я щоразу намагалась принести їм щось нове, цікаве – загадку, приказку, пісню або вірш.

Збережемо деревце в долині,

Щоб шуміло на тугих вітрах, -

Стане більше цвіту Україні,

В нім зів’є своє гніздечко птах.

Збережімо річку і криницю.

Пізнаваймо глибше, до пуття

Відкриваймо кожну таємницю,

Зберігаймо землю і життя.

В зміст бесід за літературними творами варто включати запитання, за допомогою яких виявляється можлива поведінка дитини в подібних ситуакціях: “Як би ти поступив, коли б побачив кошеня, що потрапило в біду?” Діти, хоч подумки, але знаходять способи протистояти поганому, і в цьому цінність їх міркувань.

З дітьми середньої групи можна провести “Бесіду про живу і неживу природу”.

Тема: Бесіда про живу і неживу природу.

Дидактична гра “Живе – неживе”

(середня група)

Мета: Формувати у дітей поняття про живі і неживі об’єкти природи та про їх значення для людини, виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї.

Обладнання: Горщики з висадженими насінинами і камінцем.

Хід заняття:

На столі два горщики.

- Діти, що ми садили в горщики? (Насінинку в один горщик, а камінець – в другий).

- Що змінилось у горщику, де покладено камінець?

- А що змінилось у горщику, де посаджено насінинку?

(З’явилось тендітне стебельце, насінина проросла).

- Чому насінина росте, а камінь – ні?

- Тому, що насінина жива, а камінець неживий. Все, що існує в природі, діти, поділяється на живе і неживе. Що в кімнаті живе? Що живе є надворі? Чи є в кімнаті неживі предмети? Які неживі предмети є на ділянці?