Аналітика державного управління: сутність і тенденції розвитку

Аналітика органів місцевого самоврядування здійснюється в органах державної влади.

Аналітика організацій третього сектору здійснюється суспільними неприбутковими організаціями.

Персональна аналітика здійснюється окремими аналітиками без включення їх у спеціальну організаційну структуру

За типом кадрів

Професійна аналітика здійснюється професійно підготовленими кадрами за відповідну винагороду.

Непрофесійна аналітика здійснюється людьми без спеціальної професійної підготовки

За ступенем відкритості для суспільства

Відкрита (публічна) аналітика характеризується публічною презентацією результатів аналізу.

Закрита аналітика: результати підпадають під державну, корпоративну або службову таємницю

За типом часової детермінації

Актуальна аналітика здійснюється в межах проблем сьогодення.

Ретроспективна аналітика орієнтована на проблеми минулого.

Прогностична аналітика орієнтована на віддалений результат тих чи інших дій або рішень

Висновки та перспективи подальших досліджень. Аналітика являє собою соціальне явище, що швидко розвивається, для якого характерні деякі закономірності. Найбільш важливою серед них є інституціоналізація аналітичної діяльності, яка стає поширеним і впливовим видом соціально-економічної діяльності, що все сильніше спирається на цінності, норми й стандарти, які формуються в суспільстві.

Відповідно до цієї закономірності в пострадянських країнах назріла необхідність активізації інтелектуальної діяльності взагалі й аналітичної зокрема. Це можливо тільки, якщо держава сформує свою політику у сфері аналітичного інтелекту.

Для цього потрібно:

По-перше, прийняти закон “Про аналітичну діяльність”, внести зміни та доповнення у відповідні закони, які регулюють пріоритетні напрями розвитку науки й техніки, наукову й науково-технічну експертизу, науково-технічну інформацію, наукову й науково-технічну діяльність, які могли б увести в правове поле діяльність аналітичних центрів, сформувати механізми підтримки аналітики, створити для неї сприятливі соціально-економічні умови, закласти основи її ринкової інфраструктури.

По-друге, почати підготовку науково-методичної літератури з різних аспектів розвитку та реалізації інтелекту, організації і технологій аналітичної діяльності, застосування методів економічної, політичної та соціальної аналітики.

По-третє, у вищих навчальних закладах необхідно відкривати спеціальності та спеціалізації у сфері аналітичної діяльності, соціальної інженерії, політичних технологій, інтелектуального менеджменту, вводити у викладання такі наукові дисципліни, як “Аналітична діяльність”, “Методологія та методи наукових досліджень”, “Теорія систем та системний аналіз” тощо. Необхідна також зміна акценту навчання у вищих навчальних закладах з інформації про об’єкти на формування навичок володіння методами одержання й аналізу інформації.По-четверте, сформувати у державі сучасну інфраструктуру аналітичної діяльності, що включала б тісну взаємодію державних і недержавних аналітичних центрів; підсистеми фінансування, підготовки й підвищення кваліфікації кадрів; методичну й видавничу бази, Інтернет-ресурси, офіційну статистику, банки та архіви аналітичної інформації.