Аналітика державного управління: сутність і тенденції розвитку

Подальший розвиток аналітики неминуче приводить до оформлення в ній організаційного аспекту, що означає цілеспрямовану діяльність різного роду аналітичних організацій, перетворення аналітичної діяльності в об’єкт організації і управління.

У зв’язку із цим під аналітикою варто розуміти задовольняючу деяким цінностям і стандартам діяльність спеціальних організацій або підрозділів органів управління або окремих осіб щодо одержання знання про практичні проблеми, з якими стикається управління, і шляхи їх вирішення за допомогою застосування аналітичних методів.

Схематично дану модель аналітики можна представити у вигляді піраміди (див. рис. 4). Площини цієї піраміди визначають проблемний, методологічний, ціннісно-нормативний й організаційний аспекти аналітики.

Достоїнство пірамідальної моделі полягає в тому, що вона чітко відображає основні сутнісні аспекти аналітики, її історичний розвиток. Разом із тим ця модель характеризується жорсткістю, оскільки в її основі лежить трикутник як геометрично жорстка фігура.Ця модель зводить еволюцію аналітики тільки до чотирьох векторів і не враховує можливість появи принципово нових векторів-площин, які можуть істотно деформувати піраміду. Такими векторами-площинами є інформаційно-технологічний і кадровий аспекти аналітики.

Технологічний аспект означає, що аналітична діяльність базується на застосуванні технологій розумової діяльності, які базуються на методі аналізу, і технологій роботи з інформацією, що наповнює процес аналізу.

Кадровий аспект аналітики зводиться до діяльності спеціально підготовлених людей, які професійно займаються переробкою інформації, підготовкою і впровадженням інтелектуальних продуктів.

З погляду технологічного аспекту аналітична діяльність складається з таких етапів:

1) розробка програми проведення аналізу, що передбачає досягнення визначеності проблеми, об’єкта, предмета, цілей, завдань, гіпотез й інструментарію аналізу;

2) формування, пошук або укомплектування дослідницького колективу, підготовка його для аналітичної роботи;

3) розробка дослідницьким колективом концепції явища, яке аналізується, що дозволяє пояснити саме явище й можливі його зміни;

4) побудова системи показників і критеріїв, що відображають сутність проблеми, істотні властивості досліджуваного об’єкта. При цьому важливо, щоб показники і критерії їхньої оцінки були сформульовані чітко й однозначно;

5) збирання, систематизація, обробка інформації відповідно до показників і критеріїв аналізу. При цьому застосовуються всілякі методи одержання інформації - від статистики до опитувань;

6) власне аналіз інформації, спрямований на перевірку сформульованих у програмі гіпотез, виявлення причин і закономірностей розвитку об’єкта;

7) вироблення практичних рекомендацій для органів управління за результатами вирішення виниклої проблеми;

8) складання аналітичних документів за результатами аналізу: звіту, аналітичних записок, прес-релізів та ін.

При такому моделюванні під аналітикою варто розуміти задовольняючу деяким цінностям і стандартам інформаційну діяльність спеціальних організацій або підрозділів органів управління, або окремих спеціально підготовлених осіб з одержання знання про практичні проблеми, з якими стикається управління, і шляхи їх вирішення за допомогою застосування аналітичних методів.

Тому пірамідальна модель може бути трансформована в кубічну. Ця модель є цілісною та завершеною моделлю аналітики, яка формується в процесі її становлення у сучасному суспільстві (див. рис. 5).