Аналітика державного управління: сутність і тенденції розвитку

Політологічна аналітика осмислює політичні об’єкти, інститути, процеси з позиції політології.

Соціологічна аналітика ґрунтується на вивченні суспільства і його підсистем з позицій соціологічної науки.

Праксеологічна аналітика орієнтована на дослідження ефективності й раціональності діяльності з погляду праксеології.

Психологічна аналітика використовує арсенал психології.

Культурологічна аналітика застосовує культурологію.

Етична аналітика ґрунтується на принципах етики.

Естетична аналітика вивчає явища з позицій естетики

За типом домінуючого методу

Системна аналітика застосовує системний підхід (структурний, функціональний, структурно-функціональний).

Логічна аналітика ґрунтується на інструменті логіки.

Причинно-наслідкова аналітика спирається на причинно-наслідковий підхід до явищ дійсності.

Проблемна аналітика припускає застосування проблемного підходу до вивчення реальності.

Статистична аналітика ґрунтується на принципах і методах статистики (кореляційний, факторний, кластерний, дисперсійний, регресійний, коваріаційний різновиди аналізу).

Програмно-цільова аналітика спирається на програмно-цільовий метод.

Балансова аналітика ґрунтується на методі балансу.

Ситуаційна аналітика припускає осмислення складних ситуацій

За рівнем пізнання

Методологічна аналітика припускає осмислення об’єктів і процесів з погляду принципів, методів, прийомів.

Теоретична аналітика являє собою аналіз із позицій уже наявної теорії або її побудови.

Емпірична, або фактологічна аналітика орієнтована на виявлення фактів та їх закономірностей

За місцем у дослідженні

Первинна аналітика виступає складовою дослідницького процесу одержання й осмислення результатів.

Вторинна аналітика являє собою осмислення результатів проведених раніше досліджень

За типом організації

Аналітика державних організацій здійснюється в органах державної влади.